Підземні операційні та 50% пошкоджених лікарень: мер розповів, як змінилася медицина Харкова

Підхід до надання медичної допомоги в Харкові суттєво змінився після початку повномасштабного вторгнення.

Через регулярні ракетні та дронові атаки місто було змушене не лише відновлювати пошкоджені лікарні, а й фактично перебудовувати систему охорони здоров’я з урахуванням постійної воєнної загрози. Про це повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов. 

Внаслідок російських обстрілів було пошкоджено близько 50% медичних закладів Харкова, каже він. 

Частину будівель довелося ремонтувати практично з нуля, однак більшість пошкоджених об’єктів уже вдалося відновити. Водночас перед містом постало інше завдання - зробити так, щоб лікарні могли продовжувати роботу навіть під час повітряних атак.

Лікарні переносять частину роботи під землю

Однією з головних змін стало створення медичної інфраструктури під землею. У Харкові облаштовують підземні операційні та реанімаційні відділення, які мають забезпечувати безперервну роботу медиків під час обстрілів.

Ми побудували реанімаційні та операційні відділення під землею, щоб у будь-який час була можливість рятувати життя людей, наголосив Ігор Терехов.

Такий підхід змінює саме розуміння безпечної лікарні в умовах війни. Якщо раніше укриття передусім мало дати можливість персоналу та пацієнтам перечекати небезпеку, то тепер медичний простір має бути пристосований для повноцінного лікування навіть під час атаки. Йдеться не лише про наявність захищеного приміщення. Підземні відділення повинні мати необхідне медичне обладнання, вентиляцію, електроживлення та умови для проведення складних операцій і реанімаційних заходів.

Ще одна проблема - дефіцит медиків

Пошкодження лікарень - лише одна зі складових проблеми. Не менш серйозним викликом залишається кадровий дефіцит. За словами мера, Харкову бракує як лікарів, так і середнього медичного персоналу. Війна посилила проблему: частина медичних працівників виїхала з міста, хтось змінив місце роботи або переїхав в інший регіон.

Місто намагається створювати додаткові стимули для того, щоб фахівці залишалися працювати в Харкові, каже мер. 

Один із напрямів - оновлення матеріально-технічної бази лікарень. Місто закуповує сучасне обладнання та розширює перелік медичних послуг, які можуть надавати заклади охорони здоров’я. Це має не лише покращити якість лікування, а й дати лікарням можливість отримувати більше фінансування за програмами Національної служби здоров’я України. Відповідно, додаткові кошти можуть спрямовуватися на подальший розвиток закладів та створення умов для роботи медиків.

Медики працюють там, де небезпека може повторитися

Для Харкова особливо гострою залишається проблема безпеки самих медичних працівників. Навіть після завершення першого удару небезпека не зникає. Ворожі війська неодноразово застосовували тактику повторних ударів по місцях, де вже сталися влучання. Це створює додатковий ризик для рятувальників, поліцейських і медиків, які прибувають на місце для допомоги постраждалим.

В Харкові були випадки, коли медичні працівники потрапляли під повторні удари та гинули, додає Ігор Терехов. 

Саме тому, за його словами, необхідно запровадити на державному рівні систему страхування життя та здоров’я працівників медичної сфери, які працюють у прифронтових містах. Фактично йдеться про необхідність окремого механізму захисту для людей, чия робота під час війни безпосередньо пов’язана з ризиком для життя. Харківська медицина переходить до роботи в умовах постійної небезпеки. Підземні операційні та реанімаційні відділення стають не просто вимушеним рішенням на час війни. Вони є відповіддю на нову реальність, у якій медична допомога має бути доступною навіть тоді, коли над містом тривають обстріли.

Нагадаємо, захисника реанімували після 24 хвилин клінічної смертіerti.