Новий Головнокомандувач ЗСУ: Сирський залишає посаду після хвилі масштабних протестів

Президент України Володимир Зеленський оголосив про зміну керівництва Збройних сил України.

21 липня Володимир Зеленський заявив, що новим Головнокомандувачем ЗСУ стане генерал-майор Михайло Драпатий, який змінить на посаді Олександра Сирського.

Зеленський пояснив кадрове рішення

За словами президента, рішення ухвалили після консультацій із Михайлом Драпатим, начальником Генерального штабу Євгенієм Хмарою та радником президента Павлом Палісою. Водночас буде оновлено конфігурацію Генерального штабу ЗСУ. Зеленський окремо подякував Сирському за службу, наголосивши, що саме під його керівництвом Україна досягла важливих результатів під час оборони Києва, Харківської наступальної операції та Курської операції.

Передача справ має пройти організовано, а головною метою залишається посилення української армії та наближення перемоги, додав Володимир Зеленський.

Сирський підбив підсумки своєї роботи

У зверненні після оголошення про відставку Олександр Сирський заявив, що для нього найбільшою честю було очолювати українське військо під час повномасштабної війни. Він нагадав про ключові операції, проведені за його участі:

• оборону Києва навесні 2022 року;
• зрив спроби повної блокади Харкова;
• контрнаступ на Харківщині із визволенням Балаклії, Ізюма та Куп'янська;
• бої за Донеччину, під час яких було розгромлено основні сили ПВК «Вагнер»;
• організований вихід українських військ з Авдіївки у 2024 році для збереження особового складу;
• стримування російського наступу на Харківщині та Сумщині;
• Курську операцію, яка вперше перенесла бойові дії на територію росії.

Окремо Сирський наголосив, що за час його командування було створено Сили безпілотних систем як окремий рід військ, реформовано систему протиповітряної оборони із застосуванням дронів-перехоплювачів, запроваджено корпусну структуру війська та проведено низку наступальних операцій. За його словами, цього року українські військові звільнили 743 квадратні кілометри території, а армія нині перебуває не лише в обороні, а й веде наступальні дії на окремих напрямках. Також Сирський заявив, що й надалі служитиме Україні «у будь-якому статусі» до перемоги.

Відставка відбулася на тлі масштабних протестів

Кадрові зміни сталися після кількох днів протестів, які розпочалися 16 липня у Києві та багатьох інших містах України. Спочатку учасники акцій вимагали повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони після його відставки. Згодом до вимог протестувальників додалася ще одна - звільнення Олександра Сирського з посади Головнокомандувача ЗСУ. Акції проходили, зокрема, у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі, Одесі, Івано-Франківську, Ужгороді та низці інших міст. Учасники заявляли про необхідність змін у військовому керівництві, реформування системи управління армією та повернення Федорова до роботи в оборонному секторі.

Що відомо про конфлікт Федорова та Сирського

Напередодні кадрових рішень колишній міністр оборони Михайло Федоров публічно заявив про конфлікт із Сирським, зазначивши, що між Міністерством оборони та військовим командуванням існували серйозні розбіжності щодо управління армією, забезпечення підрозділів та реформ. Згодом президент Володимир Зеленський також підтвердив, що між ними були проблеми у взаємодії.

Після відставки Михайло Федоров детальніше розповів про розбіжності, які існували між Міністерством оборони та Генеральним штабом. За його словами, він пропонував масштабний пакет реформ, який мав докорінно змінити систему управління українським військом. Серед ключових ініціатив були:

• зміна військового керівництва та оновлення Генерального штабу;
• призначення сильних командирів корпусів;
• створення дроново-штурмових підрозділів;
• впровадження нової доктрини ведення війни з максимальним збереженням життя військовослужбовців;
• створення Академії сучасної війни;
• розвиток консорціуму «Балістика - Антибалістика»;
• цифровізація системи управління військами;
• повне перезавантаження військової логістики.

Водночас Федоров стверджує, що значну частину цих змін реалізувати не вдалося через опір усередині системи. За його словами, реформи фактично блокувалися тривалими погодженнями, бюрократичними процедурами та небажанням окремих посадовців змінювати усталені підходи до управління армією. Особливо гостро він висловився щодо взаємодії з Генеральним штабом, заявивши, що навіть зміни до організаційної структури Міністерства оборони протягом пів року залишалися непогодженими.

За шість місяців у Міноборони ми не змогли змінити організаційну структуру, бо Генштаб не підписує цю структуру - "назва не така", "щось не так", "не треба залучати нових людей", - заявив Федоров.

Окремо він розкритикував кадрову політику в українському війську. На його думку, командири, які демонструють високі результати на полі бою, нерідко не отримують підтримки, а навпаки - стикаються з дисциплінарними стягненнями чи усуненням від роботи. Як приклад Федоров навів Михайла Драпатого, зазначивши, що саме таких офіцерів, які здатні проводити зміни та ефективно командувати військами, держава має підтримувати, а не створювати їм додаткові перешкоди.

Остаточне оформлення кадрових рішень очікується найближчим часом. За словами президента, головне завдання оновленого військового керівництва - посилити українську армію, зберегти ініціативу на фронті та створити умови, які дозволять змусити росію до справедливого миру.

Нагадаємо, Драпатий підтримав ексміністра, військові заявляли про тиск.