На харків'янах будуть досліджувати як війна впливає на рак

У ХНМУ досліджуватимуть вплив війни на розвиток раку

Харківський національний медичний університет увійшов до переліку закладів, які отримають державне фінансування на проведення нових наукових досліджень у сфері охорони здоров’я. Відповідний наказ 14 липня підписав міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, повідомляють в університеті

У ХНМУ реалізують прикладне дослідження «Розробка та валідація інтегративної прогностичної моделі ранньої стратифікації воєнно-обумовлених онкологічних ризиків і несприятливого клінічного перебігу при перфорації злоякісних та доброякісних захворювань органів черевної порожнини», йдеться в повідомленні. 

Проєкт триватиме у 2026–2028 роках. Науковці планують створити модель, яка допоможе прогнозувати онкологічні ризики, пов'язані з наслідками війни. Для цього використовуватимуть клінічні показники, біомаркери та сучасні методи біостатистичного моделювання.

Яка ситуація з онкозахворюваннями в регіоні?

Актуальність дослідження підтверджує ситуація в регіоні. Ще до війни Харківщина входила в п'ятірку областей, де найчастіше ставилися онкодіагнози. За словами генерального директора Харківського обласного центру онкології Віктора Лихмана, через повномасштабну війну кількість пацієнтів постійно зростає, а разом із нею — навантаження на лікарів.

Якщо у 2021 році онкоцентр надав допомогу близько 60 тисячам пацієнтів, то у 2025 році через заклад пройшли вже 74 тисячі людей, які отримали діагностику та лікування, - розповідає директор онкоцентру Віктор Лихман

Нині у Харкові та Харківській області на обліку перебуває близько 100 тисяч людей з онкологічними захворюваннями. Найбільше навантаження сьогодні припадає на фахівців, які лікують злоякісні захворювання кровотворної системи, проводять хіміотерапію та займаються складною діагностикою. В онкоцентрі зазначають, що ситуацію ускладнює дефіцит кадрів.

Як війна може впливати на онкологію?

Фахівці наголошують, що війна може суттєво впливати на ризик розвитку онкологічних захворювань. Серед основних причин — забруднення повітря, води та ґрунтів канцерогенними речовинами й важкими металами після бойових дій. Ще одна проблема — пізня діагностика. Через постійні обстріли, руйнування медичної інфраструктури та вимушене переселення люди нерідко відкладають візит до лікаря, через що рак виявляють уже на пізніх стадіях.

Окремо медики звертають увагу на вплив хронічного стресу. Тривале психоемоційне навантаження послаблює імунну систему, що може сприяти розвитку або прогресуванню онкологічних захворювань.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щороку рак забирає життя близько 10 мільйонів людей у світі. Це більше, ніж ВІЛ/СНІД, малярія та туберкульоз разом узяті. За прогнозами ВООЗ, до 2030 року смертність від онкологічних захворювань може зрости до 13 мільйонів людей щороку.

Водночас експерти зазначають, що понад третині випадків раку можна запобігти завдяки профілактиці, а ще близько третини — успішно лікувати за умови раннього виявлення хвороби та своєчасного доступу до сучасної медичної допомоги.

Результати дослідження харківських науковців можуть стати основою для нових підходів до ранньої діагностики, оцінки ризиків та лікування онкологічних захворювань в умовах війни.