Два кіло вибухівки в нозі: харківські медики оперували бійця зі снарядом під шкірою, - ФОТО

До Харківського військового шпиталю доставили пацієнта із частиною протитанкової гранати у нозі.

Начальниця відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії Ірина Ляшенко, яка працює вже понад 17 років із важкими пораненими, сказала:

«Я бачила багато чого, але такого ще не бачила».  

До одного зі стабпунктів на Купʼянському напрямку евакуаційна група привезла бійця із пораненням ноги. Він був при тямі. Коли медики Другого медичного батальйону стали оглядати пацієнта, вирішили, що треба терміново викликати саперів.

«Нам здалося, що це у нього - відкритий перелам. Хтось із нас каже: "Обережно, тут кістка стирчить!», ми - туди, а це - бойова частина, протитанкова граната. Набій був під шкірою, під мʼязами - його розмір був від сідниці і аж до правого коліна. Вага - близько 2 кілограмів. Ми відразу викликали саперів. Вділи бронежилети та шоломи. І почали працювати. У присутності саперів ми цей снаряд дістали, зробили повноцінний розріз і відразу передали його в руки сапера. Вони забрали його, і дальше ми вже забрали пацієнта в операційну. 

Для того, щоб не наражати на небезпеку інших лікарів, медсестер та пацієнта, лікарі перенесли деяке обладнання просто в коридор, подалі від основної операційної. 

ЛІКАРІ-САМУРАЇ

Найцікавіше, що бійця на етапі евакуації до стабпункту трясло в машині - і ніхто з екіпажу евака навіть не знав, що у пораненого є снаряд в нозі. 

Коли ми вже йшли на цю операцію, знаєте, як у самураїв є принцип, коли ти йдеш в бій, то ти вже помираєш до нього. Так що у нас не було часу на те, щоби боятися чи сумніватися, там просто треба було швидко працювати», - розповідає ординатор хірургічного відділення 2 окремого медичного батальйону Максим Ліщенко. 

Мігелю - 31 рік. Він доброволець 23 Штурмовий Полк «Р.У.Г» 2 Корпусу НГУ «Хартія». Саме силами полку бійця евакуювали до стабпункту, де вже до роботи стали хірурги та анестезіологи.

«Я їхав зі своїм напарником, ми прямували до позиції на квадроциклі, аж раптом міна... Міна на дорозі. Так сталося, що колесо, на яке припадала вся моя вага, якраз і підірвалося — і мене просто підкинуло в повітря. Я навіть почав горіти: увесь верх, мій жилет — усе це загорілося. Я зумів упасти на землю і загасити полум'я руками. Дякувати Богу... Дякувати моєму Господу, я живий», розповідає Мігель на лікарняному ліжку після першої операції у харківському шпиталі. 

Мігелю у Харкові вже зробили дві операції, й хірурги кажуть, усі функції ноги збережено. Сподіваються: ходитиме і навіть бігатиме, як раніше. 

«Коли хлопчика привезли до нас, він був у важкому стані, але в стабільному. У нього була і масивна крововтрата, у нього були електролітні порушення, також білкові порушення. Ми все це відкорегували перед операцією, вирівняли всі ці показники, щоби операція пройшла безпечно для нього. 

Як людина з досвідом, я бачила багато чого, але такого не бачила. Мені колись довелося на Донеччині працювати у команді з саперами, і це таке грандіозне дійство. 

Вважаю, що наші колеги на стабпункті, які надали допомогу цьому пацієнту - герої. Насправді я думала, що як мінімум ми поїдемо за цим пацієнтом, що його буде дуже важко стабілізувати, що він буде вкрай важкий. Але колеги впоралися, і ми тут уже у Харкові у плановому порядку додали просто своє лікування. Тобто на етапі стабпункту все було зроблено прекрасно для цього хлопчика», каже наша Ірина Ляшенко, начальниця відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії харківського шпиталю. 

У пацієнта - перелам верхньої третини стегнової кістки, масивний дефект м’язів латеральної поверхні стегна.

Ми передивилися всі м’язи - м’язи життєздатні, скорочуються при механічному подразненні. На зараз загрози в плані пошкодження судин у нього немає. 

Ми виконали фіксацію стегнової кістки апаратом зовнішньої фіксації. Є масивна ранева поверхня, тепер ми дбаємо, щоби не було ніяких ускладнень по типу інфекції, бо це з такими розмірами рани дуже небезпечно. На зараз рана чиста, і перспективи в нього хороші. Я думаю, що все буде нормально в нього, але треба буде загоїти цю рану», коментує під час другої вже для Мігеля операції Ілля Труфанов, травматолог, ординатор передового хірургічного відділення харківського військового шпиталю.

Нагадаємо, 53 доби з гангреною на позиції: історія бійця, якого сім днів виносили побратими