Посівної не буде? На Харківщині частина фермерів відмовилися від обробки полів

На Харківщині частина фермерів відмовляється від весняної посівної через небезпеку на полях.

На Харківщині аграрії залишають частину полів необробленими. Основна причина — постійна загроза від російських дронів, які полюють на будь-яку техніку або рух на відкритій місцевості. Йдеться про території між Вовчанським і Куп’янським напрямками, пише агропортал Zemliak.com.

«У небі постійно висять російські дрони — як розвідники, так «Ланцети», «Молнії», «Шахеди», дуже часто дрони-матки вже заносять FPV на 30+ км вглиб. То фермери кажуть, що на тих полях робить їм нічого…», — розповіли місцеві.   

Ще одна проблема — значна кількість вибухонебезпечних предметів. Частина полів настільки забруднена боєприпасами, що працювати там фактично неможливо без ризику для життя.

Розмінування

При цьому на Харківщині триває системна робота з розмінування. Майже 37 гектарів території Харківської області розміновано за тиждень.

За минулий тиждень на Харківщині обстежили: 

• 4,2 гектара сільгоспугідь;
• понад 500 метрів ділянок автодоріг;
• 10 гектарів лісових угідь;
• 2,4 кілометра ліній електропередач;
• майже 300 метрів ділянок газопроводів;
• розмінували 6 домоволодінь;
• повторно підключили до електромережі 173 243 абоненти.

Знешкодили 1033 вибухонебезпечні предмети.

Системну організацію заходів з розмінування та безпеки в області забезпечує Центр координації протимінної діяльності.

При цьому Харківщина залишається найзамінованішою областю, підконтрольною Україні. В першу чергу розмінування проходять там, де територіями, дорогами, полями можуть активно користуватися люди, а самі учасники розмінування можуть працювати відносно безпечно. 

Скільки коштує війна аграріям?

За оцінками аграрних експертів, у прифронтових районах області наразі не обробляється від 20% до 40% орних земель, а на окремих ділянках — до половини площ. До повномасштабної війни Харківщина була одним із ключових аграрних регіонів країни, тому такі втрати суттєво впливають на економіку.

Скорочення посівних площ призводить до зменшення обсягів виробництва, втрати доходів фермерів і зниження податкових надходжень до місцевих бюджетів. Це також впливає на зайнятість у сільській місцевості та суміжні галузі — логістику, зберігання та переробку продукції.

Наразі збитки агросектори експерти оцінюють в 10 млрд доларів, п'ята частина з яких - втрати Харківщини. 

Фахівці вважають, що покращити ситуацію може прискорення розмінування із залученням міжнародних партнерів, впровадження технологій підвищення безпеки для аграріїв, а також державна підтримка фермерів — зокрема у вигляді компенсацій, кредитів і страхування ризиків. Водночас аграрії змушені адаптуватися до умов війни, змінюючи підходи до виробництва та структуру посівів.

У короткостроковій перспективі повне відновлення обробітку земель у регіоні залишається складним завданням, однак поступове розмінування та стабілізація безпекової ситуації можуть дозволити повернути частину площ до використання.