Недільна балачка: чому путін не Мадуро

Ті, хто аплодує викраданню Мадуро й вже мріє, що завтра на його місці буде путін, забуває, що у діючого американського Президента сім п'ятниць на тиждень, а очільника кремля він вважає ваговиком світового порядку на відміну від багатьох.  А тому спецоперація Трампа матиме негативні наслідки для світового порядку попри те, що Мадуро не сама приємна особа. Адже коли дії розвідок виходять на першій план - право зникає.

Операція США не є чимось унікальним. Адже США, як і будь-яка країна, яка вважає себе регіональним гегемоном на своїй території впливу, а такими були і СРСР, і сучасна росія, і Китай, і самі США, не зробили нічого вкрай унікального, викравши Мадуро з дружиною.

Історія знає чимало прикладів коли держава, яка вважає себе «поліцейським» на своїй території, втручалася у справи незалежних країн — у прямому сенсі за допомогою переворотів, викрадень, убивств, змінюючи людей, які керують цими державами, або, навпаки, рятуючи тиранів, що намагалися втекти. Мануель Нор’єга, Мухаммед Моссадик, Жан-Бедель Бокасса, Патріс Лумумба, й з історії кремля - Імре Надь, Александр Дубчек,Хафізулла Амін, Аслан Масхадов та навіть Віктор Янукович. Порятунок диктатора та керівника держави, - це також пряме втручання, яке має негативні  наслідки досі. 

Але саме зараз, коли світ і так дуже хитається в питанні того, що є законним, а що — ні, Трамп безумовно не просто заграв проти законності. Він відчинив скриню Пандори - дав привід діяти так само Китаю і фактично надав карт-бланш Путіну, який і так є порушником світового порядку.

Авжеж Мадуро — не  добрий хлопець. Він фактично є сателітом Кремля, придушував демократію у своїй країні, і, ймовірно, має відношення до наркоторгівлі. Він є узурпатором влади у Венесуелі.

З цього боку, мабуть, Україна, Київ і всі вільні люди мали б радіти тому, що узурпатора нарешті посадять до в’язниці. Часто можна почути: «Потрібно так само зробити й з Путіним». Але в Кремлі ці сигнали сприйняли зовсім інакше. Попри те, що Мадуро був їхнім спільником, що його фактично охороняли вагнерівці, попри протестні заяви мід рф, більшість росіян сприйняли це так - якщо Трамп дозволяє собі красти Президентів, погрожувати умовно криміногенній Колумбії та законослухняній Гренладії, то чому нам не можна?!

Чому так? Тому що в Росії це сприймають таким чином: Трамп за своїм характером і стилем управління країною все ж ближчий до Путіна, ніж до Зеленського або будь-якого європейського лідера.

І якщо Трамп так чинить із Мадуро, то Кремль вважає, що має стовідсоткове право так само чинити з Україною, із Зеленським та з будь-ким іншим, хто, на думку Кремля, перебуває в зоні їхнього політичного впливу. Тому вже лунають подібні заклики і в Кремлі, і в Пекіні — щодо «вирішення питання» Тайваню. Такі ж сигнали з’являються в Центральній Азії, в Ірані — мовляв, вони також готові так розбиратися зі своїми опонентами.

Фактично Трамп відкрив скриню Пандори. Подібні рішення не є законними, і вони вигідні передусім правителям, які не підтримують правовий порядок. А це точно не європейські та не демократичні лідери.

У цьому випадку Трамп фактично опиняється в одному пулі з диктаторами, а не з європейськими лідерами. Єдине, на що можна розраховувати, — це те, що Тайвань усе ж перебуває під захистом США, і Китай не піде на пряму конфронтацію. Інакше крихкий мир, який наразі ще тримається, просто не витримає.

Цей мир, можливо, існує лише на пам’яті про якісь домовленості в рамках ООН, але він так само може легко зруйнуватися. І та третя світова війна, про яку всі говорять, може стати реальністю. Це показує, що в Україні й у світі немає достатніх механізмів і важелів, щоб вирішувати міжнародні конфлікти через право, через наддержавні інституції.

ООН є імпотентною. Будь-які інші наддержавні організації — також. Ми повертаємося до часів, коли лише прямий тиск сильних держав — сильних за рахунок ядерної зброї, ресурсів, жорсткості керівників — визначає, хто і що може собі дозволити.

У цьому випадку світ знову стоїть перед неминучим викликом: створити дієвий механізм глобальної безпеки. Бо якщо не зараз, то через чергову витівку Трампа, Путіна чи будь-кого іншого світ знову може скотитися до ядерної війни.

І на тлі всієї цієї картини дуже показовим виглядає призначення Буданова в Україні, коли ми розуміємо, що на перший план виходять уже не дипломати, а саме розвідка.