
Чи отримають вироки Міндіч, Гладковський, Добкін, Руденко та інші? Інтерв'ю з юристом ХАЦ Володимиром Рисенко

Розмова з юристом, членом ГО "Харківській антикорупційний центр" Володимиром Рисенко про корупційні скандали та невідворотність чи навпаки відворотність покарання. Адже попри гучний супровід в суспільстві та медіа, громадськість не бачить покарання корупціонерів топового рівня. Й це не лише про перспективу Міндічгейту, а й суто харківські справи, такі як розкрадання фортифікацій та кооперативну схему, розгляд якої знову відновлений в суді.
Міндічгейт та її судові перспективи

Почнемо все ж таки з найбільшого антикорупційного розслідування, яке відбулося завдяки НАБУ і САП, це Міндічейт. Перші дні це просто була бомба у соцмережах, зокрема в моїй бульбашці. Зараз тихенько історія починає затухати, зокрема медіа не стільки приділяють увагу. На твій погляд, як і антикорупціонера, і як юриста, наскільки реально, що ця справа дійде до суду, будуть вироки в цій справі, і чи реально це без суспільної уваги?
Міндічгейт на жаль йде за звичним сценарієм. Попри те, зо я такого резонансу не пам'ятаю взагалі, це найбільший кейс, вже про нього трішечки менше говорять, ще не забули, але ж був він недавно. Але чи він має судову перспективу? Так він має судову перспективу, дуже різну. Там три статті. Організація злочинної організації, що Міндіч створив та очолив злочинну організацію, 255 стаття ККУ, легалізація та відмивання майна, саме цих коштів, які там на всіх записах, на плівках, й те що тиснув на міністра оборони Рустема Умерова. Й, на мій погляд, у кожній з цих статей можливо буде різна перспектива.
Чому, по-перше, потрібно сказати, що ми чули тільки підозру. В підозрі не повинні озвучувати всі докази. Вона повинна озвучувати лише те, що достатньо для обрання запобіжного заходу. Все. І от тепер дуже важливо, як НАБУ та САП будуть працювати далі, і чим вони будуть підтверджувати те, що ми чули на плівках.
Тому що плівки – це чудово, це класно, бо без них нічого б не було, і запобіжних заходів б не було, і взагалі скандалу б не було, і затримання. Але одних плівок недостатньо. Тому що от для першої статті злочинної організації треба довести ієрархію, жорстку структуру, що всі підкорялися наказам Міндіча.
І це повинні бути чиїсь покази, як свідка. Хтось може піти на угоду зі слідством, а може і не піти, і це зовсім інша перспектива судова буде. І все залежить від того, як НАБУ та САП зможуть додати додаткових доказів, попрацювати зі свідками і найбільше з затриманими, з підозрюваними.
Тому що там є, наприклад, жінки, які фактично працювали, обслуговували всю цю систему передання грошей і так далі. Якщо вони скажуть, що перевпорядковувалося Міндічу, судова перспектива буде краща. Якщо вони скажуть, що ні, нічого такого не було, я жодних наказів їм не давала і не будемо давати покази ні проти себе, ні проти Тимура, ну важче буде.
Наступне, це відмивання грошей набутих злочинним шляхом. От тут набагато краще перспектива судова для обвинувачення, тому що там вона дуже цікаво сформулювана. Там, зокрема, є в самій формулюванні статті фактичні обставини свідчать про одержання злочинним шляхом, наприклад, чинення дій спрямованих на приховування, маскування, походження до такого майна.
І от тут все це маскування цієї організації, те, що вони присвоювали один одному, не називали справжніми іменами, а на вигадані імена називали. Кодові слова для клієнтів, кодові вирази для грошей. Обвинувачення буде давити саме на це, що вони все це зробили для маскування, а значить приховування грошових коштів набутих злочинним шляхом.І тут доволі, мені здається, сильна перспектива.
З останнім тиском на Рустема Умерова, мені здається, найважче буде довести обвинувачення, тому що Рустем Умеров вже це казав, і якщо він ще підтвердить на судовому засіданні, що жодного тиску на нього не було, є особа, на яку нібито здійснювався тиск, вона скаже, що не було тиску, а плівки, обвинувачення та захист будуть трактуватися зовсім по-різному. Обвинувачення буде казати ось тиск, а захист буде казати, ну, по-перше, доведіть, що це саме ті особини запису, а по-друге, ну розмови на підвищених тонах. Все, жодного тиску немає. І тут перспектива гірша. Тому я вважаю, що вирок має підстави бути, я ж не можу сказати, що він обов'язково буде, ні, це залежить від купи факторів.
Як ти вважаєш, сама схема, окрім показів свідків, вона мала залишити якісь сліди в документах? Тому що ми розуміємо, що свідки свідками, але слова можуть бути різні. Ми вже бачили цього адвоката, який говорить, що це не долари, а якісь прямокутні папірці, і він не впевнений, що це долари.
Треба слідство працювати над тим, щоб порівнювати те, що є на плівках, з тими документами, що є у Енергоатома, зокрема. Чому? Тому що там сама схема була в тому, що вони перекривали платежі підрядникам, і підрядники вимушені були домовлятися. І треба дивитися, коли укладені договори з підрядниками, коли акти підписані з підрядниками, коли їм повинні були йти платежі, чому вони не йшли, або йшли, або були затримані, і порівнювати з датами розмови цих підрядників з обвинуваченням з підозрою, вони на плівках, і допитувати вже як свідків цих підрядників. Можливо, хтось не здасть покази, можливо, ні, але оці документи, а власне, акти прийому-передачі, платіжні доручення і так далі, платіжні документи, вони можуть бути доказами цієї справи.
І наступне, там же не тільки про шлагбаум іде, там є наступне, легалізація грошових коштів, і це закупівля, зокрема, нерухомості за кордоном, наприклад. І це точно якісь платежі повинні були бути. Окей, якщо вони проходили в крипті, то їх важко простежити з гаманця на гаманець, але якщо вони виводились за іншою схемою, то там теж залишились платіжні документи. Точно залишились договори, в будь-якому випадку, договори купівлі-продажі нерухомості за кордоном. І їх також можна витримувати в порядку надання міжнародної допомоги. Тобто тут докази можуть бути, окрім показів суддів.
А наскільки у України є перспектива витримати не лише докази, а й привезти головних героїв знову в Україну? Тому що наразі ми знову ж таки бачимо в суді, як ти вже сказав, жінок якихось, але головні фігури, на честь якого, зокрема, названа сама схема, він дуже класно поїхав собі за кордоном.
А тут два зовсім різних моменти. Чи є в нас можливо правові підстави повернути їх? Правові підстави є, тому що вони вже оголошені в розшук. Їм є підозра. На сайті МВС опубліковано оголошення про розшук підозрюваних, ну, Міндіча та Цукермана. Все це зроблено. В якийсь момент, я думаю, слідчий, тобто детектив та прокурор САП можуть йти до висновку, що є підстави для оголошення їх міжнародний розшук, буде подана картка в Інтерпол і так далі. Тобто правові підстави будуть і розшук, скоріш за все, буде. Не будемо забігати наперед.
Але чи є перспективи їх повернути, можливо розчарую, навряд. Чому? Тому що специфічна юрисдикція Ізраїля. Ізраїль за своїм законодавством і за правовою практикою не видає громадян Ізраїлю іншим державам для суду, навіть якщо вони мають подвійне громадянство і мають громадянство іншої держави, і ця держава вимагає. Вони захищають своїх, скажімо так, громадян і не видають їх. Це вже така доволі стала практика. І чи буде з неї виняток, чи видадуть, я залишаюся песимістом.
Якщо він поїде кудись мандрувати, його затримують?
Так, таке можливо. Я ж кажу, неможливо, я кажу, мало ймовірно.
А чи збільшиться на твій погляд коло підозрюваних, за рахунок зокрема екс-урядовців?
Логіка того, що озвучує НАБУ, вона вимагає розширення кола підозрюваних.Ну, наприклад, ми говоримо про злочинну організацію, і слідству доведеться відповідати на питання, а яку роль у цій злочинній організації грав, взагалі, була в нього роль, чи не було, у Германа Галущенка, наприклад.

Тому що без участі міністра енергетики схема шлагбауму якось погано працює, на мій погляд. І він на плівках є, але підозри йому жодної наразі не оголошено. І отут виникає питання, як слідство це буде в обвинувальному акті формулювати, або в підозрах, що воно буде. Що Міндіч тиснув на Галущенка, і тоді Галущенка потерпілий. Чи Галущенка був членом організації і працював з Міндічем, або ще якийсь. Тобто слідство не зможе обійти це питання, треба буде на нього відповідати. Зокрема, ці питання буде захист задавати. Захист Міндіча буде казати, яка злочинна організація. Він не міг здійснювати тиск на половину тих, на кого ви кажете, він здійснював тиск. У нього просто повноваження було таке.
І тут ще, ти мене наштовхнула на думку, я б не тільки про коло підозрюваних казав розширення, а й розширення наслідків. Зокрема, ти знаєш, я от відразу, коли цей скандал вибухнув, відразу подумав про купівлю енергоблоків атомних, які хотів Галущенка купити в Болгарії, до будови Хмельницької АЕС. І я настільки задоволений, що цей скандал остаточно поховав цю ідею.
Про справу Свинарчуків

Добре, Міндічгейт ще не в суді. Але питання чому інші схожі корупційні справи не дійшли до судових вироків? Наприклад, справа Гладковських-Свинарчуків, яка мала великий медійний резонанс під час виборів Президента, фактично допомогла Зеленському стати Президентом, але попри наявність політичних важелів, так й немає вироку.
Там відверто слабо спрацювали НАБУ та САП. Також одна з причини, Це наш кримінальний процесуальний кодекс України, тому що захист має занадто багато способів для затягування справи.
Наприклад, у підозрюваного, обвинуваченого вже, є 5 адвокатів, і вони по черзі, кожен хворіє, і просять викласти судове засідання. А засідань багато, колеги і троє суддів, це треба у трьох суддів знайти вільний час, вільний час це година 2-3 треба, а в них такого часу немає, переносимо мінімум на місяць. І так це і затягується, і в рік відбувається 10 засідань, з яких одно по суті, а 6-7-8 відкладення

А там є процесуальні строки, через які вже не можна буде винести вирок?
Є, звичайно, процесуальні строки, поки вони не збігли, справа, наскільки я знаю, продовжує слухатись в АКС. Ухвали, на жаль, я в судовому реєстрі не бачив, але це звична практика в АКС, він не викладає, точніше засекречує проміжні ухвали. Ну і все, воно відкладається, слухається, відкладається, слухається, результату немає. Був невеличкий скандал, що ніби-то затримували Гладковського в Іспанії, здається, в травні десь цього року, потім адвокат спростував, не було такого. Ну, ось так воно тягнулося сюди.
Ну, а теоретично там є перспектива?
Є теоретично, але і захист працює. Про це ж я й кажу, що суд повинен розглядати, для цього в АКС і створювало. Я розумію проблеми з КПК, але для цього його створювало.Щоб він примушував слухати справу швидше. Ось це головна мета.
Про кооперативну схему та Добкіна-Кернеса

Що тоді завадило, щоб в справі про найгучніший вже харківський скандал про земельну схему, про яку дуже багато писав Харківський антикорупційний центр, і ми журналісти писали, що завадило для того, щоб тут були реальні вироки, також час або ще щось, тому що безпосередньо у відношенні тих, кого у медіа називали організаторами схеми, і не лише у медіа, і тоді ще прокурор Луценко, це Добкіна, Кернеса та топ-менеджери Харківської міської ради, чому у відношенні них таки не було жодного вироку?
Три речі. Перше, затягування справи підозрюваним, хоча це на другому місці. На першому місці, на мій погляд, і головне, те, що прокуратура під керівництвом Луценко передала справу в суд без Кернеса. Чому, На мій погляд це головне? Тому що ключовою була роль Геннадія Адольфовича, який тоді був секретарем міської ради, і він єдиний, хто мав право включати рішення про видалення землі в порядок денних сесій. Тобто, якщо б він не включав порядок денних сесій, депутати не мали право це підписувати, голосувати, а Добкін не мав право це підписувати, рішення про видалення землі. Але щодо нього, він був в перших ухвалах по справі, його роль там була розписана, а по винувальному акті він зник. Виключили його.

І тому справа пішла без нього, і на мій погляд, навіть не затягуючи час, вона судової перспективи обвинувачення не має, тому що без нього вся справа розвалюється. Ці інші робили свою роботу. Умовно кажучи, архітектура і Овіннікова погоджували рішення, які до них прийшли. Депутати голосували те, що було внесено невідомо ким в порядок денних. Михайло Добкін не мав іншого способу, як підписати. Ну, депутати ж проголосували, значить, він як міський голова зобов'язаний підписати.
Все. Хто включав рішення про видалення землі кооперативу, який створений вчора, а сьогодні вже отримує землю? Секретар міської ради. А де секретар міської ради? А його ролі не прописано. Хто це робив, невідомо. Тобто, якщо б він був включений, а потім, ну, він, на жаль, помер. Ми все пам'ятаємо. Ковід не переніс. Але без нього ця справа не має судової перспективи. Друге, це час.
От я особисто спостерігав цю схему. Я ходив спочатку на декілька судових засідань, і вони відбувалися за звичним сценарієм. Тобто, декілька обвинувачених, багато.
У кожного один-два захисника. По черзі кожен хворіє або зайнятий в іншому судовому засіданні. Суд відкладає на місяць. І так до безкінечності. Але тут є дуже цікавий момент, я хочу сказати. Влітку 2024-го Шевченківський, закрив справу щодо Добкіна, тому що пройшов 15-річний строк притягнення до кримінальної відповідальності. Мова йде про події 2008-2009 року, 15-річний строк якраз в 2024 році закінчився. Апеляція це підтримала, а тепер касаційну скаргу прокуратури задовольнили і повернули на повторний розгляд в суд першої інстанції. Верховний суд задовольнив. І тепер суд першої інстанції знову буде вирішувати, це законно він закрив, чи співливі строки, чи незаконно. Тут ще... Ще на 15 років. Ще ми почуємо щось про цю справу. Не знаю. Тому, ну, я не знаю.
А, третя підстава, про що я казав. Проблема в чому? По дуже багатої кількості ділянок. Кооперативна схема включала і забезпечення законності. Тобто там була, скажімо, така схема, коли землю виділяли, громадська організація пов'язана оскаржувала ці рішення міської влади, і суд відмовляв.
І це рішення, умовно кажучи, 2010-го року, 2011-го року. А рішення суду набрало законної сили, тому все законно. Тому по тим ділянкам, де не було таких вироків, є небагато вироків обвинувальних, угоди зі слідством, або там умовні терміни, організаторам кооперативів, тим, хто землю отримав, ще щось. Декілька таких вироків і не багато, але є. Є багато повернення цієї землі. Там, де організації, які отримали землю і не використовували, багато повернули. Було масове повернення, здається, в 2019 році там понад сто гектарів повернули.Це вже результат величезний, але вироків саме організаторам схеми немає на зараз.
Коментарі