Харківські підприємці просять Зеленського не запроваджувати ПДВ для спрощенців

Асоціація приватних роботодавців виступає проти запровадження обов’язкової реєстрації платниками ПДВ для ФОПів на спрощеній системі. Організація наголошує: хоча бюджет потребує більше доходів під час війни, робити це за рахунок мікро- та малого бізнесу — небезпечно для економіки.

В Україні можливе запровадження ПДВ для ФОПів з доходом понад 1 млн гривень в рамках нової програми з Міжнародним валютним фондом про отримання підтримки розміром у 8 мільярдів доларів.

Міжнародний валютний фонд оголосив про угоду на рівні персоналу щодо чотирирічної програми обсягом близько 8,1 млрд доларів. Рада директорів схвалить програму після того, як Україна запровадить необхідні фіскальні заходи.

Кабінет Міністрів підготує податкові змін, які передбачають запровадження податку на додану вартість для самозайнятих підприємців з річним доходом понад 1 мільйон гривень. Крім того, Кабмін планує скасувати пільги для посилок з-за кордону.

Асоціація приватних роботодавців звернулась до Президента, Голови Кабміну та Голови Верховної Ради щодо неприпустимості запровадження обов’язкової реєстрації платником ПДВ для ФОПів – платників єдиного податку. Текст звернення опублікував президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак. Зокрема, в документі йдеться:

Ми визнаємо необхідність збільшення доходів державного бюджету в умовах повномасштабної війни, важливість співпраці з МВФ та ЄС і реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року. Водночас обрані інструменти не повинні руйнувати основу української економіки – мікро- та малий бізнес, який забезпечує зайнятість, сплату податків, локальну економічну активність та стійкість громад, особливо прифронтових.

У зверненні Асоціація пояснює свою позицію та пропонує шляхи вирішення проблеми.

Чому примусова «ПДВ-ізація» ФОПів — ризик

1. Зростання витрат і бюрократії.

ПДВ — складний податок. Для ФОПів це означатиме додаткові витрати на бухгалтера, звітність і ризики блокування накладних. Це знищує сам сенс спрощеної системи.

2. Загроза переходу бізнесу в тінь.

ПДВ підвищить ціни, а дрібні підприємці змушені будуть або втрачати клієнтів, або платити податок зі своєї маржі. Це стимулює роботу «в тіні», а не детінізацію.

3. Удар по прифронтових регіонах.

ФОПи — основа економічного життя прифронтових громад. Ускладнення правил може спричинити масові закриття бізнесів та гальмувати відновлення.

ЧИТАЙТЕ: Мораторій на перевірки та реакція бізнесу: "Суворість законів нівелюється необов'язковістю їх виконання"

Наслідки для місцевих бюджетів

1. Менше єдиного податку.

Закриття чи «тінізація» бізнесу зменшить доходи місцевих бюджетів, для яких ЄП — одне з ключових джерел.

2. Держава отримує ПДВ, громади — втрати.

ПДВ йде до держбюджету, а втрати місцевих бюджетів ніхто не компенсує — особливо небезпечно для прифронтових територій.

Що насправді потрібно робити

Асоціація закликає боротися не з мікробізнесом, а зі зловживаннями великих компаній, які використовують ФОПів для мінімізації податків. Необхідно:

• розмежувати підприємництво і приховану зайнятість;
• контролювати великі ланцюги постачання та сектори з високими ризиками;
• не ускладнювати роботу мікробізнесу, який забезпечує зайнятість і розвиток громад.

ЧИТАЙТЕ: Підприємства на прифронтових територіях потребують пільгового кредитування, - Терехов

ГО «Асоціація приватних роботодавців» пропонує:

1. Відмовитися від запровадження обов’язкової реєстрації платником ПДВ для всіх ФОПів – платників єдиного податку до проведення повноцінного аналізу регуляторного впливу, консультацій з представниками малого бізнесу та бізнес-об’єднань.

2. Застосовувати ризикоорієнтований підхід у разі будь-якого перегляду підходів до ПДВ для ФОПів

3. Підвищити  поріг реєстрації платником ПДВ, відповідно до індексу інфляції за роки, коли він був незмінним але не менше ліміту доходу ФОПів на 3-й групі єдиного податку

4. Передбачити спеціальні режими для прифронтових та деокупованих громад

4. Запровадити обов’язковий аналіз регуляторного впливу, результати мають бути публічними та обговорені з бізнес-спільнотами та асоціаціями.

5. Ініціювати перегляд Національної стратегії доходів до 2030 року з урахуванням воєнних умов, ролі мікро- та малого бізнесу у стійкості економіки та потреби у диференційованих підходах для прифронтових регіонів.

6. Створити постійні інституційні майданчики для діалогу з мікро- та малим бізнесом, зокрема Раду малого бізнесу при Президентові України; Консультативний орган при Кабінеті Міністрів України із реальним представництвом бізнес-об’єднань мікро- та малого бізнесу, а не лише великих компаній.

ГО «Асоціація приватних роботодавців» підтверджує готовність брати активну участь у консультаціях, надавати експертну аналітику, результати опитувань підприємців, пропозиції до законодавчих та підзаконних актів, щоб забезпечити одночасно і стійкість державних фінансів, і збереження підприємницького потенціалу країни.

Нагадаємо, «Бізнес повертається навіть під обстрілами»: чому підприємці відновлюють роботу на Харківщині