«Я безмежно люблю Харків»: в рф чемпіонку України посадили на 19 років за підрив ЛЕП

Суд Москви виніс вирок українській паверліфтерці, чемпіонці Юлії Лемещенко — 19 років позбавлення волі у справі про нібито підрив лінії електропередач та підготовку замаху на російського полковника.

Лемещенко не заперечувала описані слідством обставини, однак відмовилася визнавати провину. За її словами, вона не жалкує про зроблене. Про це повідомляє російське медіа «Медуза».

Хто така Юлія Лемещенко?

42-річна Юлія Лемещенко народилася в Старому Осколі Бєлгородської області, жила в Воронежі, але в у 2014 році вона переїхала з Воронежа до Харкова разом з чоловіком та сином.  При цьому у Лемещенко, за даними ЗМІ, залишилося російське громадянство. 

В Україні Юлія займалася пауерліфтингом і у 2021 році посіла перше місце на чемпіонаті України у ваговій категорії до 57 кг.

Диверсія на росії

За матеріалами російського суду навесні 2024 року в Києві Лемещенко нібито пройшла навчання зі стрільби, керування безпілотниками та виготовлення вибухівки. Після цього через треті країни прибула до Росії.

У жовтні, за версією слідства, Лемещенко підірвала опори лінії електропередач під Петербургом, а згодом у Воронежі стежила за командиром авіабази полковником Олексієм Лободою, якого пов’язують із бомбардуваннями Харкова. Диверсантку затримали у січні 2025 року.

Під час останнього слова (наводимо повність промову словами орігінала) Юлія сказала: 

Как вы видите, у меня нет никакого листочка, я не особенно готовилась, но я думаю, что я сымпровизирую. Я сейчас, скорее всего, скажу некоторые слова, которые уже произносила в процессе заседаний, но пусть это будет неким резюме в общем монологе.

Так вот, я уже говорила о том, что в любой войне идет столкновение сторон, и каждая сторона отстаивает свою правду, свою справедливость. Я приняла одну из сторон. Я не являюсь гражданкой той страны, за которую я решила бороться, но тем не менее я считаю Украину своим домом. Я люблю эту страну, я бесконечно люблю Харьков.

В Харькове есть район, называется Северная Салтовка. Там жили около 500 тысяч человек — полмиллиона. Там жили некоторые мои знакомые, моя парикмахер. После российских обстрелов и бомбежек в этом районе не осталось ни одного целого дома. Вообще ни одного. Причем я говорю не просто о выбитых окнах — о целых обрушившихся подъездах. Рядом с моим домом непосредственно были взрывы. У меня на первом этаже жила соседка Аня со своим сыном Никитой четырех лет. Снаряд разорвался непосредственно под их окнами, под первым этажом. Квартиру вынесло полностью. Что на данный момент с Аней и с ее сыном, с Никитой, я не знаю — до сих пор, живы они или нет.

В этой войне у меня погибали друзья, один родственник — брат мой троюродный, мои коллеги по помосту. Война — это ужасно. Я не могла остаться в стороне. В любой войне люди, которые оказываются к ней причастны, либо все-таки пытаются бороться, либо убегают. Убегают, я не знаю, может быть, по причине трусости, слабости. Я не считаю себя ни трусливым, ни слабым человеком. Я решила бороться против этого — против российской военной агрессии.

Возможно, я своими словами усугубляю свое положение, но мои честь и совесть для меня важнее. Я сделала то, что я считала нужным в своих силах. Сожалеть, раскаиваться — ну, может быть, на смертном одре я это и буду делать, но пока все так, как есть. Больше мне добавить нечего.

Прокурор просив для підсудної 23 року ув'язнення, суд призначив 19 років ув'язнення. Наразі соціальними мережами шириться заклик включити Юлію Лемещенко до списків обмінів.