Українське кіно: що подивитись, - СТРІМГОЛОВ

Психологічна драма режисерки Марини Степанської, вийшла не екрани 2017 року.

Сюжет фільму

Київ, зима 2013−2014 років, зима, яка змінила все. 27-річний музикант Антон повертається з навчання у Швейцарії в рідну країну. Він подавав великі надії, вважався справжнім генієм. Але цей тиск згубно вплинув на хлопця, він став залежним від алкоголю. Цілих 5 місяців Антон лікувався в одній із психо-неврологічних лікарень Київщини. Тепер він повинен вчитися жити заново, як і вся країна. У Києві він зустрічає начебто звичайну дівчину Катю, яка живе на похмурій Троєщині. Дівчина готується поїхати до Берліна зі своїм хлопцем, але зустріч з Антоном змінює її плани. Коли весь світ навколо руйнується, можна побудувати свій власний кращий світ.

Творча група

В головних ролях: Дар'я Плахтій, Андрій Селецький, Олег Мосійчук, Лариса Руснак, Крістіан Борис.

Критика фільму

Ця оповідь, вміщена в майже дві години екранного часу, зовсім не відповідає назві. У сюжеті немає нічого стрімкого, дія розвивається неквапом, фільм будується переважно на діалогах, і розмови ці здебільшого тихі.

Критика фільму «Стрімголов» неоднозначна: одні відзначають якісну драму, глибоких персонажів і вдалий акторський склад, інші вважають його млявим або побачили лише звичайну історію кохання. Серед позитивних аспектів згадують вдалий саундтрек і глибокі діалоги, а серед негативних — нелогічний або несподіваний фінал, який руйнує гармонію головних героїв.

«Стрімголов» – дуже тихе (і буквально, і фігурально), тендітне, вразливе кіно, яке в жодному разі не можна ображати. І водночас жорстке і протверезне, без сентиментів, дитинства та наївностей. Це не тільки по-справжньому трагічна лавсторі (яких у кінематографі де-факто не так багато), це ще сумна історія нового «втраченого покоління». Не того, що повернулося з фронту і не пристосувалося до мирного життя, а того, що втратило нитку та ґрунт у епоху великих змін, які всупереч очікуванням не привели до кращого, пише Анастасія Лях.

Андрій Кокотюха відзначив:

«Стрімголов» показує тих, хто живе поруч із нами в героїчний час, прагнучи зберегти себе без участі у протестних акціях та військових діях. Антон перебув Майдан у клініці. Катя на Майдані була, але далі розливання чаю не пішла. Відчувається, що до серйозніших випробувань дівчина готовою не була. Звідси — намір поїхати туди, де від людей не вимагають щоденних підтверджень власної активної громадянської позиції. Проте втекти обом не вдається, та й бажання зникає. Причина очевидна: Антон і Катя мають спільний культурний код, їхня зона комфорту — говорити, говорити, говорити. Надто довго обоє мовчали або занадто довго шукали гідних співрозмовників.

Участь у фестивалях

Фільм брав участь в головній конкурсній програмі 52-го Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах та національній конкурсній програмі 8-го Одеського міжнародного кінофестивалю.

У серпні 2017 року стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на ювілейну 90-ту кінопремію «Оскар» Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії «Найкращий фільм іноземною мовою».