Недільна балачка: чи варто переносити День міста

Чому 23 серпня не повинно бути Днем міста Харкова

Історичний контекст

До початку 1990-х років День Харкова відзначався у вересні — саме тоді, коли місто отримало статус губернського центру та фактично почалося його зростання як великого адміністративного і культурного осередку. Проте у радянські часи, а особливо наприкінці існування СРСР, міське свято навмисне перенесли на 23 серпня. Цю дату прив’язали до подій 1943 року — вигнання німецьких військ з Харкова. Відтак святкування Дня міста було підпорядковане військово-політичній міфології СРСР. Тобто замість реальної історичної дати місту нав’язали символ, який більше відповідав радянським уявленням про «визвольну місію» і мало пов’язувався з самим розвитком Харкова.

Місцевий патріотизм

23 серпня — це тепер День Державного прапора України, а вже наступного дня відзначається День Незалежності. Коли в один і той самий період намагаються вмістити одразу кілька масштабних свят, неминуче виникає ефект «розмитості» сенсу. Головне державне свято — Незалежність — має залишатися домінантним, без конкуренції з іншими датами. Харків заслуговує на власний унікальний день, який не буде накладатися на державний календар і дозволить мешканцям повноцінно відчути саме міський масштаб події.

Час для змін

Сьогодні ми бачимо, що суспільство здатне гнучко реагувати на нові обставини. Яскравий приклад — перехід на новий церковний календар, який був сприйнятий українцями досить спокійно й навіть із підтримкою. Це доводить, що зміна дати святкування Дня Харкова не стане «шоком» для містян. Навпаки, перенесення на вересень дозволить повернутися до історичної логіки й відновити власну міську традицію, відокремивши її від радянських нашарувань та зайвих збігів із державними святами.