"Незручний": Кабмін звільнив Тараса Кременя з посади мовного омбудсмена

Уряд прийняв рішення про звільнення Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови через закінчення контракту. Головна інтрига, хто займе його посаду. 

Рішення про звільнення з посади попри можливість подовження контракту Уряд України прийняв сьогодні. Воно набере чинності через п'ять днів. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Звільнено Кременя Тараса Дмитровича з посади Уповноваженого із захисту державної мови з 08.07.2025 у зв’язку з закінченням строку призначення на посаду, - йдеться в офіційному повідоменні. 

Науковець Тарас Кремінь обіймав посаду  Уповноваженого із захисту державної мови виконує науковець. Його термін повноважень — п’ять років — невдовзі добігає кінця.

У чинному законодавстві передбачена можливість продовження контракту. Для цього необхідно, щоб одну з кандидатур подав один із трьох уповноважених органів: Міністерство юстиції, Міністерство культури та інформаційної політики або Уповноважений Верховної Ради з прав людини.

У публічному просторі з’явилося звернення понад тридцяти діячів культури з проханням залишити Тараса Кременя на посаді ще на одну каденцію. Серед підписантів — автори Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Андрій Курков, акторки Ада Роговцева та Ірма Вітовська, режисери Олесь Санін, Андрій Дончик, Вікторія Степанкова та інші відомі представники культурної спільноти. Але профільні установи громадськість не підтримали. 

За інформацією видання «Главком», міністерка юстиції Ольга Стефанишина запропонувала кандидатуру актора Олександра Завальського. Міністр культури Микола Точицький подав історика Павла Полянського, а омбудсмен Дмитро Лубінець висунув кандидатуру викладачки Олени Івановської.

Чому Кременя звільнили?

На переконання Тараса Кременя, його вважали «незалежним і незручним» через те, що він відкрито вказував на проблеми в реалізації мовної політики та був ініціативним у своїх пропозиціях.

«Я протягом чотирьох років постійно нагадував уряду про необхідність створення державної мовної програми. І лише у 2024 році її нарешті ухвалили, хоча вона мала з’явитися ще у 2020-му», — наголосив Кремінь в інтерв'ю Громадському

Він також підкреслив, що ще з 2021 року звертав увагу на те, що назви сотень географічних об’єктів не відповідають нормам мовного законодавства. Закон, який врегульовує ці питання в межах декомунізації, з’явився лише після початку повномасштабної війни.

Окрім того, Кремінь вважає, що викликав невдоволення тим, що наполягав на змінах до законів, зокрема про рекламу та множинне громадянство. За його словами, він пропонував запровадити обов’язкові іспити з історії України та Конституції для осіб, які претендують на українське громадянство.

Кремень й Харків: протистояння з Терехов

Тарас Кремінь двічі штрафував міського голову Харкова Ігоря Терехова за порушення мовного законодавства:

• Листопад 2022 — штраф у розмірі 3 400 гривень за використання російської мови під час звернення в телемарафоні «Єдині новини» 
• Грудень 2022 — ще один штраф у тому ж розмірі за пости російською мовою в офіційних соцмережах — Facebook і Telegram. Також 3400. 

Терехов першій штраф визнав та сплатив, щодо другого зауважив, що мова йшла про неофіційне спілкування. Тому другий штраф за мовлення російською в соцмережах Терехов оскаржив в суді. У квітні 2023 року Київський райсуд Харкова скасував накладення штрафу. Мовний омбудсмен не погодився, але суперечку "похоронили" в судах. 

При цьому харківський мер все ж таки перейшов на українську.

«Так, це свідомий перехід, бо… офіційно в інтерв’ю я буду спілкуватися виключно українською мовою. А… із харків’янами іноді — “слобожанською” говіркою», - заявив Терехов радіо Свобода в 2022 році. 

Наразі і при офіційних виступах і в публічному просторі не розмовляє російською. 

Щодо Харківщини загалом, то  область увійшла у трійку регіонів, де найчастіше порушують мовне законодавство в 2025 році. Мовний омбудсмен наголосив, що найчастіше мовне законодавство порушилося в інтернеті та торгівлі. 

Рішення про призначення нового Уповноваженого із захисту державної мови Кабінет Міністрів прийме за результатами відкритого рейтингового голосування.