Додаткові мільйони на фортифікацію: чи гарантує це захист?

Уряд України прийняв рішення виділи майже чверть мільярда гривень на будівництво фортифікацій.

Левову частку з них - понад 200 мільйонів гривень отримує Харківщина. Про це йдеться в Розпорядженні Кабінету міністрів України "Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави" від 18.06.2025 року.

Виділити 237 726,09 тис. гривень на здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави, для завершення будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, фортифікаційного обладнання оборонних рубежів, улаштування системи невибухових загороджень, а саме:

Харківській обласній державній адміністрації (для Харківської обласної військової адміністрації) — 210 426,171 тис. гривень; - йдеться в документі.

Залишки - понад 27 мільйонів гривень - отримує Чернігівська область.

Скільки вартує побудова фортифікацій в Харкові?

Всього від початку повномасштабного вторгнення в Харківській області витрачено приблизно 7,46 млрд грн на спорудження фортифікацій. Переважно це гроші з держбюджету, які активно почали надходити з 2024 року. Вклад області - понад 100 млн гривень.

За цей час споруджено понад 800 опорних пунктів та побудовано понад 30 кілометрів фортифікацій. Фортифікації будуються як на державному кордоні з рф, так й на лініях зіткнення у напрямках Вовчанська, Борової, Куп'янська. Це дані ХОВА. 

Але при цьому детально що саме та за який кошт будується громада не знає. Адже це засекречена з зрозумілих причин інформація. Так при цьому всі ці окопи та опорні пункти та розриви між ними вже змальовані ворожими дронами-розвідниками, але громадські контролери не мають доступу до інформації скільки бетону, деревини, заліза та за якою ціною йде на укріплення. Й в цьому дійсно не лише питання корупції, така інформація дасть ворогу більш систематичне розуміння про підготовку оборони, але факт залишається: громади не контролюють бюджетні витрати.

Хто та як будує захисні споруди?

Наразі Кабміном гроші виділені на споруди, які вже будуються вздовж кордону з рф з 2022 року.

До 2024 року включно лише першу лінії укриттів будували військові. Обласні ВЦА, Держагентство відновлення, приватні підрядники — будували 2-3 лінії. Й там, й там є свої особливості. 

На важливих напрямках, в зоні активних бойових дій - Сумщина, Вовчанськ, фронт на лугансько-донецькому напрямку - будувати першу, а місцями й другу лінії ефективно не можливо - будівельники працюють під прицілом дронів. Лише в Харківській області чотири людини загинули та 15 отримали поранення через ворожі обстріли, коли працювали на будівництві захисних споруд у Харківській області. Такі дані навів в 2024 році очільник ОВА Олег Синєгубов

Це одна з причин чому вдався наступ росіян на Вовчанськ в 2024 році та військові не могли ефективно протидіяти. 

"Фортифікаційні споруди були побудовані. І зараз будуються, зміцнюються. Але ж ситуація була і є вкрай важка. Тому що саме місто дуже близько до кордону. І вести якісь будівельні роботи зараз прямо на кордоні дуже важко", - так пояснив в 2024 році  чому фортифікаційні споруди навколо міста на кордоні з РФ побудували "не так щільно" голова Вовчанської міської військової адміністрації Тамаз Гамбарашвілі, в ефірі Радіо Свобода 

Там же де можна зводити укріплення у більш-менш спокійних умовах робота ведеться цивільними. Й замовлення передається від підрядника до підрядника, що призводить до такої картини у сільській місцевості: окопи копають та якось укріплюють місцеві хлоп'яки під керівництвом виконробу. Деревина та будматеріали звалені в кучу, укриття через зиму вже є непридатні для використання.   

Ще в червні 2024 року Слідство.Інфо оприлюднило розслідування, в якому були наведені свідчення військових про недоліки в будівництві оборонних споруд на Харківщині та реакцію на це з боку влади. Військових, за їх словами, змушували мовчати про реальний стан укріплень, погрожуючи дисциплінарними стягненнями.

Верховна Рада  створила тимчасову спеціальну комісію (ТСК) для розслідування будівництва фортифікацій. Комісія виявила ознаки зловживань при укладанні контрактів на будівництво. Частину об'єктів будували поспіхом, деякі – в непридатних для оборони місцях, а СБУ і ДБР ініціювали провадження щодо якості споруд. Але системно це ніяк не вплинуло на ситуацію.

Наразі військові будують й першу, й другу лінію оборони. Місцева влада відповідає за третю. Але до якості знову є питання. Про це головнокомандувач Олександр Сирський сказав на зустрічі з журналістами 21 червня 2025 року, але не конкретизував, про які саме ділянки йдеться.

«На передньому краї солдати зариваються та обладнують для себе позиції саперними лопатами фактично самотужки. Перша лінія готується військами безпосередньо в ході бойових дій. Друга лінія готується, як правило, інженерними підрозділами Збройних сил та Державною спеціальною службою транспорту спільно з цивільними організаціями. І третя лінія, капітальна, будується обласними військовими адміністраціями. Є багато питань, якісна чи неякісна», — зазначив він.

Тобто ті самі керівники так само наймають підрядників. Але ці споруди активно критикуються самими військовими. Сирський прямо говорить, що наразі нині найбільш ефективною позицією є укріплення максимум на відділення.  Мова йде про спорудження групи окопів, яких він називає "лисячами норами", які унеможливлюють застосування росіянами безпілотників. Та важливими є антидронові сітки, дороги, системний захист від БпЛА. 

Тобто причина навіть не в якості самих опорних пунктів та окопів, а в застарілості інженерних рішень. Як продемонстрував наступ росіян на Сумщині та Покровському напрямку, ці опорні пункти вкрай вразливі для ворожих БпЛА.

Військовий журналіст Юрій Бутусов узагальнив та оприлюднив думку щодо невідповідності побудованих укриттів по всій лінії фронту сучасним методам введення війни.

Нариті у полях сотні опорних пунктів з бетонними коробками, які видно за 10 км, оборонними позиціям не являються, це просто дороговартісні картинки для фото звітів, які наші війська не займають, і які інколи навіть заважають нашій обороні. Наші опорні пункти побудовані у відкритих полях за фортифікаційними нормами приблизно 1915 року, за стандартами першої половини Першої світової війни. Бо відкриті бетонні коробки на висотах, з амбразурами фронтального вогню, вже тоді були зручними цілями для вогню прямою наводкою, і від них ще тоді відмовились, а зараз оптоволоконні дрони та мавіки зі скидом просто не залишать шансів чинити опір та вижити на таких незамаскованих та відкритих позиціях, які для високоточної зброї є мішенями. Навіщо ми продовжуємо втрачати гроші та час? - зазначив журналіст.

Як будує місцева влада глибинні фортифікації?

Саме регіональні держадміністрації укладають прямі договори з підрядниками, які викликають критику з боку антикорупціонерів. Зокрема, чиновників звинувачують у завищенні цін на будівництві та лобіюванні інтересів "своїх" фірм, чиновники відповідають що, все відбувається відповідно до законодавства.

Ще 13 травня 2024 року на сайті «Українська правда» з’явилося розслідування голови антикорупційного центру «Межа» Мартини Богуславець під назвою «Де фортифікації? Харківська ОВА платила мільйони фіктивним фірмам». У ньому йдеться про 270 мільйонів гривень, на які обласна адміністрація уклала прямі договори про поставку деревини з компаніями, що мають ознаки фіктивності. Матеріал вдало потрапив у суспільний запит щодо наявності фортифікацій та запропонував нову проблему для аналізу – імовірну корупцію при закупівлі деревини. Далі тему підтримала OSINT команда DEEP STATE, які оприлюднили фотографії  про навалені в кучу "зуби дракона."  

Голова ОВА Олег Синєгубов публічно зауважив, що ці залишки вивіз підрядник на прохання однієї з бригад, і вони становлять лише 0,4% від загальної виконаної роботи з огороджень такого типу.

«Тобто це далеко не стратегічна кількість тетраедрів, яка б „за словами деяких блогерів“ могла б взагалі теоретично вплинути на хід бойових дій», — написав Синєгубов.

Він зазначив, що всі роботи стосовно встановлення тетраедрів з єгозою розраховані на 2023−2024 роки виконані. За словами голови ОВА, частину робіт розпочали виконувати вже у 2024-му році, однак на деяких ділянках процес був призупинений через постійні обстріли. Синєгубов додав, що роботи там будуть виконані, коли це буде можливо зробити фізично.

Цей інформаційний пінг-понг міг перерости в великі кримінальні провадження, залишився в медіаполі. Час від часу підрядників змушували звітувати перед громадою, але важливої інформації щодо ефективності витрачених грошей ці звіти не несуть.  Журналісти "Гвара медіа" оприлюднили власні розрахунки щодо відкатів на деревині на 2024 рік - 98-183 млн гривень - але в ХОВА з цим просто не погодились.  

При цьому підрядниками при будівництві фортифікацій в 2023-2024 на Харківщині виступили відомі, зокрема корупційно відомі фірми. Цю аналітику представив Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».

П'ять підрядників, з якими ХОВА найчастіше укладала контракти, розділили між собою 2,47 млрд. грн., що дорівнює 55% від усіх видатків на будівництво фортифікацій. Найбільше (понад 1 млрд. грн.) отримав ПАТ «Трест Житлобуд-1», 94,72% якого належать члену виконкому Харківської міської ради Олександру Харченку, відомому по участі в схемі ЖСК, коли за часів Добкіна-Кернеса земля громади перейшла в руки забудовників. 

На 508 млн. грн. уклали договорів на зведення оборонних рубежів із ТзОВ «Тех-інком», афілійоване з багаторічним заступником Геннадія Кернеса та Ігоря Терехова – Андрієм Руденком, звільненим з посади 1 квітня 2024 року.

Ще три компанії отримали на будівництво фортифікацій від 300 до 328 млн. грн. Зокрема, ПП «Будівельна фірма «Промтекс»», кінцевими бенефіціарами якого є люди з оточення колишнього народного депутата від «Партії Регіонів» Анатолія Денисенка. Воно ж є серед лідерів за кількістю отриманих підрядів із відбудови Харківської області.

Загалом до будівництва фортифікацій залучили 24 будівельні компанії. Серед них - ТОВ «Ростдорстрой», повʼязане з оточенням мера Одеси – Геннадія Труханова, та ТОВ «Еверест констракшн», звинувачене у завищенні ціни на об’єктах відбудови ще у 2023 році.

Особливою частиною витрат є технічний нагляд за будівництвом, за який також приватні фірми здійснюють за чималі гроші. А тому в теорії повинні своєчасно реагувати на спробу підрядників вкрасти на будівництві. Нагляд ведеться 9 технаглядовими компаніями, лідером є ТОВ «Білдінг мейнтіненс сервіс» — майже 23 млн грн лише за 2024. . 

Цікаво що дві з цих компаній вже обвинувачувалися в корупції. ТОВ «Технагляд-експерт» у 2019 році звинувачували у змові зі службовими особами Харківської міської ради задля отримання переваг під час проведення закупівель за бюджетні кошти. Більш того, вже під час повномасштабної війни, у 2022 році, ТОВ «Технагляд-безпека» стало фігурантом кримінального провадження за статтею 191 ч.4 – «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в умовах воєнного стану». Здійснюючи нагляд за ремонтними роботами у Міській клінічній багатопрофільній лікарні №25, представники компанії допустили завищення цін на виконання робіт та використання більш дешевих матеріалів без відповідного зменшення вартості. Але це не завадило довірити їм технагляд за спорудженнями фортифікацій. 

Наразі, після публічного скандалу 2024 року, різні правоохоронні установи ведуть кримінальні провадження щодо розкрадання грошей на будівництві захисник споруд. Контракти Андрія Руденко, який наразі покинув міськраду, є найбільш публічним кейсом.

Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону розслідується кримінальна справа у відношенні службових осіб фірми "Тех-інком", які за версією слідства постачала блоки для будівництва фортифікації з 30% націнкою. Сам Руденко говорив, що він немає відношення безпосередньо до контрактів, але створював умови, а за реаізацією проєкта повинні були слідкувати уповноважені особи. Так чи інкше, наразі вже накладений арешт майно фірми, слідчі дії тривають. Якщо провина буде доведена, то мова може йти про розстрату білше за 100 млн гривень. 

Також, у провадженні кримінальних органів є декілька справ щодо участі в будивництві захисних споруд фірм-"нульовок", таких як ТОВ “Тудест”, та невиконанні підпрядниками своїх забов'язань, наприклад щодо договору з фірмою ТОВ “Високо-технологічні споруди” , але вони не звершені й там не фігурурують чиновники. Мова йде про можливі розстрати на декілька мільонів, в той час як на фортифікацію безконтрольно витрачають мільярди. Ба більше навіть справи про корупційну деревину закриті від громадскості. Аналітики Харкіського антикрупційоного центру, які слідкують за темою доцільних витрат на фортифікації, з'ясували, що ухвали по цих справах, за якими можна було б орієнтуватися про хід справ, вуличені з судового реєстру. 

Тобто, дуже багато і зараз питань у військових, ми всі їх чуємо, і не тільки військових, і цивільних, але ми розуміємо, що там вже були розслідування, і є певні підозри, що служивань було дуже багато, і не тільки в Харкові, взагалі. Але ми не можемо це дослідити, інформація закрита через війну. Це сенситивні закупівлі, сенситивне будівництво. Правоохоронці на ці зловживання іноді реагують, іноді не реагують. Я думаю, що зараз такий час, що всі дуже сильно вертикально все у нас. Це міг бути б парламент.Але парламенту, на жаль, фактично немає. Тому що контролю немає, зауважив спізасновник Харківского Антикорупційного центру Дмитро Булах. 

Тому поки  громадскість позбавлена контролю, а правоохорнці обмежені через політичну волю, новий транш від Кабміну розподілять та заствоять ті ж самі виконавчі особи.