Харківців запросили відзначити День вишиванки: чим відрізняється слобожанській стрій

Харків’ян запрошують відзначити День вишиванки у безпечному просторі. 

У Харкові традиційно у третій четвер травня містяни проводили Парад вишиванок та збирались біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Втім з метою убезпечити святкові заходи, міськрада цьогоріч запросила містян спуститися у метро.

Святкові заходи відбудуться 15 травня на платформі ст. м. «Історичний музей», біля панно «Пишаюся бути Харків’янином». Про це розповіли у Харківській міській раді.

З 15:00 почне роботу фотозона. Всі охочі зможуть зробити миттєве фото на згадку - достатньо лише вдягнути вишиванку.

О 16:00 розпочнеться тематична вікторина. Учасники, які правильно дадуть відповідь на запитання, отримають пам’ятні подарунки. Також на гостей заходу чекатимуть виступи творчих колективів.

Нагадаємо, Всесвітній День вишиванки цього року відзначається 15 травня.

Історія свята

Ідея відзначати День вишиванки з’явилася у 2006 році. Її ініціаторкою стала студентка Чернівецького національного університету Леся Воронюк, яка закликала вдягти вишиванку на навчання, щоб підтримати українську традицію. Ідея швидко поширилась, щороку ця традиція охоплювала все більше сіл та міст. Нині День вишиванки відзначають не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу, де живе українська діаспора.

Значення вишиванки

Українська вишиванка — це не просто декоративний елемент гардероба. Кожен візерунок має глибоке значення і служить оберегом. Наприклад, геометричні орнаменти символізують порядок і гармонію, рослинні мотиви — життєву силу, а тваринні — добробут і захист.

Кольори теж мали важливе значення:

• червоний — любов, енергія, захист
• чорний — пам’ять, мудрість, зв’язок із предками
• білий — чистота, світло, духовність
• синій — небо, спокій, душевна рівновага
• зелений — молодість, розвиток, природа

Харківська вишиванка

Харківська вишиванка - це унікальний вид народної вишивки, який має свою власну історію та традиції. Орнаменти харківської вишивки - це складні геометричні та рослинні мотиви, які виконуються різними видами стежок та ниток. Візерунки харківської вишиванки дуже різноманітні та включають в себе не тільки класичні мотиви, а й сучасні елементи.

Якщо розглянути сорочки межі XIX–XX століть – на них побачимо переважно чорно-червоні кольори (у чоловічих) та різнокольорові квадрати (на жіночих). І чоловіки і жінки носили вишиванки з комірами. Ці деталі одягу обов`язково прикрашали візерунками. Вирізняє Харківщину від інших регіонів те, що орнаменти вишивок виконували саме грубою ниткою – для створення своєрідної рельєфності. Характерний для Харківської губернії мотив вишивки — «Дерево життя». Під мотивом «Дерева» знаходився або зигзагоподібний орнамент (меандр), що символізував підземну воду, або квіти, перевернуті голівками донизу, котрі символізували підземний світ.

Одним з найбільш характерних елементів харківської вишивки є "висічки" - це маленькі отвори, що виконуються в тканині та заповнюються нитками. Їхні форми можуть бути дуже різноманітними та складними.

Візерунки харківської вишиванки можуть мати різні символічні значення. Один з найпопулярніших елементів - це "сонце", що символізує світло, тепло та життя. Іншим популярним елементом є "хрест", що символізує віру та захист від злих духів. Також можуть бути використані елементи, які символізують рослинний та тваринний світ, а також елементи, що відображають геометричні форми та мотиви.

Одним з відомих орнаментів харківської вишивки є "геометричний рослинний орнамент". Цей орнамент складається з геометричних фігур, таких як квадрати, трикутники та круги, які сплетені між собою і створюють комплексну геометричну структуру. Орнамент може містити в собі елементи рослинного світу, такі як квіти та листя, які додають до нього додаткову красу та природність.

Інший відомий елемент харківської вишивки - це "гуцульський орнамент". Цей орнамент складається з декількох геометричних фігур, таких як ромби та трикутники, які відображають традиційні символи гуцульської культури. Гуцульський орнамент зазвичай містить в собі символічні елементи, такі як сонце та хрести, які додають до вишивки додаткового значення.

Крім того, застосовували такий елемент слобожанської сорочки як свастика, яку в давнину предки визначали як щось дуже світле, сонячне, каже український науковець у галузі мистецтвознавства і безпосередня власниця вишиванки зі свастикою Віра Осадча.

«Свастика застосовувалася ще в практиці древніх шаманів для освітлення світу від темних духів, тобто, зображуючи такі узори на одязі, передбачалося, що ніби приноситься світло у світ. Коли жінка йшла заміж, на рукавах вишивались свастики, спрямовані до неї»

Створені технікою вирізування, ці знаки можуть бути ліво- (загин хреста вліво) та правосторонні. Повернута проти годинникової стрілки, свастика символізувала оберегове полум’я, за годинниковою стрілкою – знак родинного вогнища.

Нагадаємо, День вишиванки у Харкові. ФОТОРЕПОРТАЖ