Чорнобильська катастрофа: топ-10 важливих фактів та нові загрози

Аварія на Чорнобильській АЕС - найбільша ядерна техногенна катастрофа в світі, яка сталася в ніч з 25 на 26 квітня 1986 року. Під час планового відключення реактора, що тривало 20 секунд, різко стрибнула напруга в 4-му енергоблоці АЕС, внаслідок чого стався вибух, який призвів до жахливих наслідків.

500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів. 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії найближчими днями після аварії отримали значні дози опромінення. 90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року. Таку статистику наводить Уряд. 

ТОП-10 фактів про катастрофу

1. Вибух не був ядерним у класичному розумінні

Попри поширену думку, вибух реактора №4 не був ядерним, як у бомбі. Це була паровий та хімічний вибух, спричинений перегрівом і надлишком пари після експерименту з аварійним охолодженням.

2. Графіт, який горів, був джерелом величезної радіації

Ядро реактора РБМК містило тонни графіту, який після вибуху загорівся. Цей вогонь викидав радіоактивні частинки високо в атмосферу протягом 10 днів.

3. Чорнобильська хмара облетіла весь світ

Радіоактивна хмара після вибуху поширилася по всій Європі і навіть була зафіксована у США та Японії через кілька тижнів. Особливо постраждали Швеція, Білорусь, Польща та північ Італії.

4. Перші, хто повідомив про аварію — не СРСР

Шведські вчені зі станції Форсмарк першими виявили аномально високий рівень радіації. Тоді СРСР був змушений визнати факт катастрофи, але зробив це лише 28 квітня — через два дні.

5. Уран і плутоній залишилися всередині “саркофага”

Після аварії в реакторі залишилось близько 95% ядерного палива (урану і плутонію). Вони досі становлять небезпеку всередині “Об’єкта Укриття” (старого саркофага), накритого у 2016 році новим куполом — НБК.

6. Пожежники не знали, що гасили радіоактивний реактор

Перші рятувальники, які прибули на місце, не мали захисту від радіації й не були поінформовані про характер загрози. Більшість з них отримали смертельну дозу вже за кілька годин.

7. Свинець, пісок і бор — “бомба вгору дригом”

Щоб загасити реактор і зупинити розповсюдження, туди скидали свинець, пісок і бор з гелікоптерів. Проте свинець розплавлявся і погіршував ситуацію, створюючи ще більшу термічну нестабільність.

8. Ліквідація наслідків — майже 600 тисяч людей

Близько 600 000 “ліквідаторів” (військові, інженери, пожежники, медики) були залучені до боротьби з наслідками аварії. Багато з них не мали належного захисту та отримали серйозне опромінення.

9. Евакуація Прип’яті почалася через 36 годин

Попри те, що рівень радіації у місті перевищував норму в тисячі разів, жителі Прип’яті були евакуйовані лише на другий день після аварії, 27 квітня. Людям казали, що їдуть “на три дні”.

 10. Зона відчуження — прихисток для дикої природи

Попри радіацію, Зона відчуження перетворилася на унікальний заповідник, де мешкають вовки, лосі, коні Пржевальського та інші рідкісні тварини. Люди майже не з’являються, тож природа почала відновлюватися.

 Участь харків'ян у ліквідації Чорнобильської аварії

Після вибуху на ЧАЕС 26 квітня 1986 року Харків, як велике промислове і наукове місто, оперативно мобілізував фахівців та техніку для боротьби з наслідками трагедії. Харків'яни внесли величезний внесок у ліквідацію:

• Пожежники. Співробітники Харківської спеціалізованої пожежної охорони практично одними з перших прибули на ліквідацію надзвичайної ситуації. Усього їх було близько 280 людей. Третина вже померли через наслідки радіації. 
• Інженери та енергетики, а саме провідні фахівці Інституту енергетики та електротехніки, а також працівники Харківського турбінного заводу (Турбоатом). Вони брали участь у розробці тимчасових систем охолодження та електроживлення, щоб запобігти подальшим аваріям на сусідніх реакторах.
• Будівельники та монтажники. Харківські будівельники були серед тих, хто створював перші захисні конструкції над реактором — так званий "саркофаг". Команди будівельних організацій з Харкова працювали в умовах високої радіації, часто без достатнього захисту.
• Медики. Багато харківських лікарів і медсестер були направлені в зону ураження для порятунку та лікування постраждалих. Особливо важливою була участь медиків Харківського медичного інституту (тепер НМУ), які спеціалізувалися на радіаційній терапії та токсикології.
• "Срочники". Харків'яни, які проходили у службу в армії СРСР. в першу чергу це війська хімічного захисту та інженерні війська, внутрішні війська. Солдатів направляли на ліквідацію наслідків аварії без права вибору, не попередивши про небезпеку та не враховуючи, що мова йде про зовсім юних хлопців, які ще не створили власних родин. На здоров'я багатьох радіація вплинула катастрофічно. 
• Техніка і транспорт. Відправляли спеціальні автоколони: вантажівки, крани, бронетехніку для розчищення території навколо реактора.Частину техніки після використання назавжди залишили в "Руді лісі" через сильне забруднення.

​Станом на квітень 2024 року в Харківській області проживає 8,7 тисячі осіб, які мають офіційний статус учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.Загалом статус постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи мають 17,6 тисячі жителів Харківщини. За даними Харківської обласної ради, у ліквідації наслідків катастрофи брали участь понад 30 тисяч харків'ян.

Сьогодні вшановуємо не лише пам’ять загиблих унаслідок катастрофи, але й сміливість і самовідданість працівників ЧАЕС, пожежників, військових, медиків та вчених, які брали участь у ліквідації наслідків аварії. Трагедія забрала тисячі людських життів і завдала серйозної шкоди екології України та Європи. Чорнобильська аварія є нагадуванням світу про необхідність підтримування ефективного міжнародного режиму безпеки ядерної енергетики, - зазначив начальник ХОВА Олег Синєгубов

Нова ядерна небезпека

Наразі світ опинився перед новою ядерною загрозою - рф використовує шантаж застосування ядерної зброї, захопила в заручники найбільшу в Європі атомну електростанцію - ЗАЕС, захопили працівників ЧАЕС та обстрілювала саркофаг, неодноразово обстрілювала Харківську ядерну установку та проводили нальоти на інші небезпечні об'єкти в Україні. 

Якщо по Харкову відкрито кримінальне провадження за статтею екоцид, а ситуацію навколо Чорнобильської АЕС контролює Україна, то точну кількість атак на ЗАЕС важко визначити через постійну військову активність у регіоні та обмежений доступ до об'єктивної інформації. Проте відомо, що з початку окупації станція зазнала численних обстрілів та атак, які створюють постійну загрозу ядерної безпеки.

У серпні 2022 року обстріли спричинили серйозні пошкодження на станції, зокрема азотно-кисневої станції та об'єднаного допоміжного корпусу. Це створило ризики витоку водню та розпилення радіоактивних речовин, а також високу пожежну небезпеку.  У квітні 2024 року територія ЗАЕС зазнала нової серії атак безпілотників. 

Наразі, російські війська перетворили ЗАЕС на військову базу, розмістивши там зброю та військових. Це ускладнює ситуацію та підвищує ризик ядерної аварії. ​Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія розглядає сценарій терористичного акту на ЗАЕС із викидом радіації, і що все для цього вже підготовлено. ​Після підриву Каховської дамби зрозуміло, що рашисти не мають стопів.

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі неодноразово висловлював занепокоєння щодо ситуації на ЗАЕС, закликаючи до припинення атак на станцію та виведення військових сил з її території. ​Але ситуація така, що світ немає жодних дієвих важелів, щоб зупинити ядерних терористів. 

Ідея президента США Дональда Трампа проконтрольнад "нейтральною" територією біля Запорізької атомної електростанції є порожнім звуком і піаром нової американської адміністрації. Таку думку в ефірі "Українського Радіо" висловила співзасновниця ГО "Антикризовий експертний ядерний центр України", експертка з ядерної енергетики та безпеки Ольга Кошарна.

"На мій погляд, це фантазії Трампа і білий шум. Це піар нової адміністрації США", - вважає експертка.

На думку різних аналітиків, путін ніколи не віддасть ЗАЕС добровільно. А присутність фахівців США там, за умов контролю навколишніх територій рф, не забезпечить безпеку. Ба більше, це створить небезпечний прецедент права передачі управління атомними станціями позадержавним установам.