Вулиця Всеволода Нестайка у Харкові: що поєднує автора «Тореадорів з Васюківки» і місто

26 квітня 2024 У Харкові вулицю Васнецова було перейменовано на вулицю Всеволода Нестайка в рамках деколонізації топонімів, пов'язаних із країною-агресором. Міська комісія з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища підтримала цю пропозицію.

Редакція 057 продовжує розповідати про нову мапу Харкова й старі вулиці, які тепер носять нові імена.

Всеволод Нестайко — один із найвідоміших і найулюбленіших українських письменників, чиї твори стали невід’ємною частиною дитячої літератури України. Його книги сповнені гумору, пригод і доброти, вони вчать дружбі, чесності, кмітливості й сміливості. Найбільшу славу авторові принесла трилогія про пригоди Веселого Жулика — «Тореадори з Васюківки», яка стала справжньою класикою української літератури.

Народився Всеволод Нестайко 30 січня 1930 року в місті Бердичів (тепер Житомирська область) у родині вчителів. Батько загинув, коли хлопчикові було лише два роки, а роки Другої світової війни позначилися складнощами й втратами. Втім, попри труднощі, майбутній письменник зберіг у своїй душі неймовірний оптимізм і любов до життя, що знайшло відображення в його творчості.

Вулиця Всеволода Нестайка у Харкові: що поєднує автора «Тореадорів з Васюківки» і місто, фото-1

Після закінчення філологічного факультету Київського університету, Нестайко присвятив своє життя літературі. Працював у дитячих журналах, зокрема в редакції відомого журналу «Барвінок», а також у видавництвах. Твори Нестайка перекладені багатьма мовами світу і здобули міжнародне визнання. Книга «Тореадори з Васюківки» увійшла до почесного списку Ганса Крістіана Андерсена — своєрідного «Оскара» в світі дитячої літератури.

Ілюстрація до книги "Тореадори з Васюківки"

За цією книгою був знятий фільм, який вийшов на екрани у 1968 році. Зйомки фільму проходили у селі Коропове (Коробів хутір) Зміївського району. Над ним працювали саме у Харкові, на обласній телестудії. До створення фільму долучалися харківські актори й фахівці у сфері кіновиробництва. Зокрема, головну роль зіграв 12-річний харківець Олександр Бартенев.

До «Театру юних» Харківського палацу піонерів, який вела Валентина Микитична Осипянц, я потрапив 1963 року завдяки Вадиму Левіну (вів у Харкові дитячу літературну студію - ред.), — згадував Олександр Бартенев. - Вадим Олександрович побачив мене в піонерському таборі і, мабуть, розгледів якісь акторські дані. Валентина Микитівна брала до себе в студію у Палаці піонерів хлопців із вулиці, і за рік вони вже грали у виставах. Я займався у неї 12 років.

Стрічка завоювала міжнародні нагороди: Гран-прі на Міжнародному фестивалі в Мюнхені (Німеччина, 1968) та головну премію Міжнародного фестивалю в Олександрії (Єгипет, 1969).