Залізобетонний Держпром: що відомо про перший український хмарочос
28 жовтня 2024 року російські окупанти завдали ударів по Харкову. Фугасна авіабомба влучила у самісіньке серце Харкова, його символ - будівлю Держпрому.
За словами директора Держпрому Миколи Чехунова, повністю знищено одну зі стін та перекриття над третім поверхом будівлі. «Другий поверх — під ним вікна розбиті, знищені. Я ніколи не думав, що мені доведеться працювати багато років у цій будівлі, але я люблю цю будівлю. Образливо до сліз», — додав Чехунов.
Держпром 28 жовтня 2024 року, Фото: REUTERS/Vyacheslav Madiyevskyy
(Держпром 28 жовтня 2024 року. Фото: REUTERS/Vyacheslav Madiyevskyy)
Держпром - перший радянський 13-поверховий хмарочос, пам'ятка архітектури в стилі конструктивізму, одна з трьох харківських висоток, збудована впродовж 1925—1928 років.
Редакція 057 підготувала декілька фактів про величну будівлю.
"Навіть нацисти не руйнували Держпром"
Перед відступом нацистських військ у серпні 1943 року, під час так званого «очищення» Харкова, німці замінували хмарочос. Тоді будівлю підпалили, але залізобетонному Держпрому це не завдало шкоди. Через низку підривних робіт і підпалів споруда була частково пошкоджена: згоріли двері, паркетні підлоги і віконні рами.
Із книги Едуарда Звоницького і Олександра Лейбфрейда «Держпром» (1992 рік):
"За період окупації Держпром втратив всі шибки, були зруйновані системи вентиляції і опалювання, інші комунікації. Гітлерівці неодноразово намагалися висадити і підпалити будівлю, але її могутні монолітні конструкції витримали всі випробування. Згоріла тільки частина віконних рам, дверей, підлог, вийшло з ладу інженерне устаткування.
Покидаючи Харків, фашисти замінували Держпром. У підвалі будівлі знайшли обвуглені останки людини зі слідами тортур і кульових ран. На думку фахівців, саме він зробив неможливим вибух мінних зарядів. Детально про це розповіла «Будівельна газета» 4 лютого 1986 року в статті "Операція «Пастка». Тільки одна велика пробоїна зяяла під перехідним містком, що примикає до 7 під'їзду. Вибухова хвиля вигнула віконні рами сходової клітки. У вестибюлі 7 під'їзду не стало зовнішніх вхідних дверей, фрамуги і турнікета, а також більшої частини паркетної підлоги на першому і третьому поверхах. Дах будівлі зяяв пробоїнами від бомб і снарядів, мертвими коробками застигли ліфти".
Олексій Бекетов брав участь у конкурсі на будівництво
Відомий український архітектор, харківець, академик Олексій Бекетов, за проєктами якого розбудовувався Харків наприкінці ХІХ – початку XX століть, взяв участь у конкурсі на проєкт Будинку державної промисловості. Він був оголошений у 1925 році. Авторами конкурсної програми були інженер-будівельник Я. І. Кенський і професор Харківського технологічного інституту Олександр Молокін. На конкурс було представлено 19 проєктів. Першу премію отримала робота «Непроханий гість» ленінградських архітекторів Сергія Серафімова, Самуїла Кравця і Марка Фельгера.
Від примітивних інструментів до японських технологій
Держпром - перший будинок у світі, збудований виключно із залізобетону без металевого каркасу, що стало технічним проривом для того часу.
Керівником будівництва призначили інженера П. П. Роттерта. Кількість будівельників сягала від 4000 до 5000. Будівельні роботи вели у три зміни. Земляні роботи над підмурками вели за допомогою людської і кінської сили, із застосуванням примітивних інструментів і механізмів — лопат, нош, візків, дробарок тощо. Будівники переважно вручну викопали в землі котлован під будівлю об'ємом 20 000 м³ і вивезли землю на кінській тязі на пласких возах— «грабарках».
Будівлю Держпрому зводили методом «плавучої опалубки» — прогресивним на той момент — і тому вона фактично є монолітним масивом залізобетону. Звідси висока міцність будівлі. Існує й таке пояснення міцності, що Держпром складається з групи різновисоких башт, сполучених переходами, через що власні резонансні частоти башт, накладаючись одна на одну, значно послаблюють коливання всієї будови (цей метод застосовують у Японії при спорудженні хмарочосів у сейсмонебезпечних зонах)
Символ конструктивізму
Будівля Держпрому втілила авангардні принципи конструктивізму, якому притаманні суворість, геометризм, лаконічність форм і монолітність зовнішнього вигляду.
Корпуси, висота яких збільшується від периферії до центру, симетрично згруповані по троє в кожному з трьох блоків. Після свого відкриття в 1928 році будинок Держпрому мав дев’ять веж різної висоти —від 6 до 13 поверхів.
Два головні корпуси центрального блоку 11-поверхові і мають 63 м заввишки. Всі об'єми на висоті третього, п’ятого і шостого поверхів Держпрому з'єднані між собою критими мостами-переходами. Будівля має дев’ять вестибюлів.
У Держпромі понад 1000 робочих приміщень, які з'єднані між собою коридорами, сходами та ліфтами. Загальний об'єм будівлі — 360 000 куб. м, довжина фасадів — 300 м, площа засклення вікон — 17 га.
Це був перший будинок у світі, збудований виключно із залізобетону без металевого каркасу. У будівництві використали 1315 вагонів цементу, 9 тисяч тонн металу, 2 700 вагонів граніту і 40 тисяч квадратних метрів скла.
Всесвітня спадщина ЮНЕСКО
«Важко назвати іншу споруду, яка мала б такий великий вплив на архітектурну творчість і стимулювала б пошуки нових форм і прийомів художньої виразності», — так говорив про Держпром Сергій Кілессо, український архітектор, реставратор, історик архітектури та мистецтвознавець.
«Для Харкова, мабуть, це є найвизначнішою пам’яткою архітектури», — розповідав архітектор Віктор Дворніков, називаючи Держпром світовим зразком авангардної архітектури.
У 2017 році Держпром було офіційно внесено у попередній список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, після чого Україна очікувала на внесення будівлі в основний список, який би закріпив за Держпромом статус спадщини ЮНЕСКО. У вересні 2023 року ЮНЕСКО офіційно включило будівлю у список обʼєктів для посиленого захисту.
З 2018 року за рішенням Кабміну Держпром перебуває у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України національного значення.