Безпечна, підземна, унікальна: як працює харківська метрошкола та що про неї кажуть вчителі, батьки й діти
Навчання у цій школі не переривають повітряні тривоги. Це єдиний освітній заклад мегаполіса, де діти можуть сісти за парти та побачити вчителя й однокласників не на екрані. Це перша у світі школа у метро — унікальний, вимушений, проте успішний досвід незламного Харкова.
До російського кордону лише 30 км, ракети долітають за секунди і шансів спустити дітей в укриття небагато. Тому вже третій рік школи міста-мільйонника та наукового центру України порожні. Але це не означає, що діти не навчаються. Шкільне життя перемістилося під землю — до єдиного безпечного місця.
«На початку 2023-24 навчального року ідею навчання у метро батьки сприймали з побоюванням. Було незрозуміло, що і як. Але зараз попит на таке навчання значно зріс, батьки усвідомили переваги навчання офлайн у безпеці», — розповідає Вікторія Коробченко, вчителька англійської Харківського ліцею № 164.
Її колега, викладачка математики ліцею № 31, пригадує, як перший навчальний день під землею став неймовірним святом для учнів та педагогів після тривалої розлуки. Діти прагнули живого спілкування, яке отримали у метрокласах.
«На сьогодні ніхто не передумав навчатися у метрошколі. Навпаки, діти йдуть із задоволенням, так само як і ми, вчителі. У порівнянні з онлайн-навчанням переваг безліч: інформація сприймається краще, діти не відволікаються, є миттєвий зворотний зв'язок. Спершу було незвично працювати під вібрації потягів, але зараз вже всі звикли», — каже Світлана Ковальчук.
Загалом у Харкові 184 комунальні школи. З них можливість вивести дітей на очне навчання отримали лише 27. Обираючи заклади, Департамент освіти враховував кількість учнів певної школи, які зараз у Харкові та кількість педагогів, готових до експериментального освітнього процесу.
Навчальні приміщення облаштовані на п'яти станціях метро: «Університет», «Перемога», «Академіка Павлова», «Метробудівників» та «Тракторний завод». Вони розміщені не біля колій, а у підземних переходах та вестибюлях. Крім того, на вході до школи є чергові, тож по метро діти не бігатимуть.
Навчання організоване у дві зміни — з 09:00 до 12:00 та з 13:00 до 16:00. За зміну вчителі проводять по три уроки. Учні відвідують заняття в метро за певним розкладом: хтось лише 1-2 рази на тиждень, першачки 2-3 рази. Графік освітяни складали разом з поліцією, ДСНС та співробітниками метрополітену. Класні кімнати розподілили за 9 районами міста. Змінність та чергування напрацьовували кілька місяців і нині система злагоджено працює.
У підземці, окрім вчителів, з дітьми також знаходяться психологи та медики. А для малечі навіть облаштовані ігрові куточки.
До станцій дітей підвозять шкільні автобуси і це дуже зручно, каже Сергій Мисик — батько 10-класниці Катерини.
«У мене немає можливості возити доньку до метро, бо я працюю. Я дуже вдячний людям, яким спало на думку організувати таку школу і все так продумати. Дитині подобається, бо там і друзі, і спілкування. Додому Катя приходить весела. А я спокійний, бо знаю, що у школі вона в безпеці», — каже харків’янин.
Загалом метрошколу відвідують майже 2200 дітей для яких на сьогодні відкриті 19 навчальних кабінетів. Облаштувати деякі з них вдалося коштом донорів. Зокрема і завдяки METRO Україна у співпраці з Фондом Східна Європа. Облаштування відбулося у межах соціальної програми «Безпечна школа».
Так в одному з класів на станції «Метробудівників» з’явилась система вентиляції з функцією підігріву. А на станції «Академіка Павлова» коштом METRO Україна було створено додатковий клас загальною площею 35 м².
Щоб зробити навчальну аудиторію у вестибюлі метро, встановили металоконструкції зі склопакетами. Приміщення також оснастили системою вентиляції з функцією обігріву та автоматичною пожежною сигналізацією. Додатково закупили й змонтували теплову завісу з додатковим електричним обладнанням, що дозволяє підтримувати комфортну температуру у просторі, де відгороджені класи. Суботами та неділями у цьому ж приміщенні працює метросадок. Тож тепло і малечі, яка ходить у групи підготовки до школи.
Завдяки цьому класу сісти за парти змогли ще 209 дітей із чотирьох ліцеїв Київського та Салтівського району, який найбільше потерпає від російських ударів.
Учні 9–х різних класів (з 5-го по 11-й), які до цього навчались виключно онлайн, тепер мають по 3 уроки позмінно та через день. Навчаються навіть у суботу та на канікулах.
Серед цих школярів і діти харків’янки Олени — 5-класниця Дарина та 8-класник Владислав. Можливість відвідувати метрошколу у них з’явилась наприкінці листопада 2023 року, коли облаштували додатковий клас.
«Ми наважились ходити до метрошколи дуже швидко. Влад добирається сам, а Даринку разом з подружкою я підвожу до станції. Я абсолютно спокійна за дітей, поки вони там. Бо бачу, з якою турботою все зроблено і наскільки професійні працівники. Діти сумували за офлайн форматом. До того ж часом це єдина можливість навчатися. Наприклад, коли немає зв’язку і світла. У школі вчитель може поспілкуватись з дітьми наживо, дати завдання, перевірити. Це не порівняти з дистанційною освітою», — ділиться Олена.
11-річний Макарій, який навчається у тому самому 164-му ліцеї і теж ходить на уроки до метро, любить спостерігати через скло за потягами. А ще хлопцю подобається писати на шкільній дошці. Така можливість випадає лише раз на тиждень, а вдома на онлайн-уроках цього дуже бракує.
А от 15-річну Владиславу потяги спершу відволікали, але потім дівчина звикла. Каже, що окрім них — все як у звичайній школі: однокласники, вчителі, уроки.
«Мене не питали, чи хочу я навчатися у метро, але зрештою я вдячна мамі, що відправила мене сюди. Особливо подобається світлий, хоч і у підземці, клас та інтерактивна дошка. А ще я дуже люблю хімію і біологію, проте з майбутньою професією ще не визначилась», – розповідає 10-класниця.
Батьки додають — попри всі переваги метрошколи, їм боляче, що діти переживають такі часи. Всі мріють повернутися до своїх шкіл — відбудованих або вцілілих, ловити промені сонця крізь великі вікна, бачити небо без ракет і згадувати все це як досвід минулого.
Нині у харківських школах зареєстровані 109 тисяч учнів, близько 60% з цих дітей — перебувають безпосередньо у місті. Тож потреба в очному навчанні велика. Місто продовжує шукати можливості, бо попит перевищує пропозицію.
Цього місяця добудували ще одну унікальну школу — повністю підземну. По суті це велике протирадіаційне укриття, що має 20 класних кімнат і розраховане на 900 учнів у дві зміни. І поки агресор б’є ракетами, такі школи продовжать будувати й в інших районах містах, анонсує міський голова. Щоби попри війну дати дітям доступ до безпечної освіти.