Місце, де били батогами, сікли різками і виривали ніздрі. Історія виникнення Павлівської площі у Харкові, - ФОТО

Історія виникнення Павлівської площі у центрі Харкова.

Павлівська площа знаходиться поблизу найдавнішого історичного району центра Харкова - Університетської гірки. Історія площі починається у далекому 17-му столітті, коли була побудована Харківська фортеця, а місто фактично тільки "з'явилося на карті".

Редакція сайту 057 розповідає історію виникнення Павлівської площі у центрі Харкова.

Острог Харківської фортеці і жахливі публічні покарання

Павлівська площа виникла у середині 17-го століття, коли тут спорудили острог, що примикав до Харківської фортеці. Він мав чотири колодязі. Сама обережна стіна починалася біля кутової Протопопівської вежі, де нині знаходиться Палац праці, проходила до вниз до сучасної Кооперативної вулиці і звідти, повернувши на захід, сягала річки Лопань. Там стіна повертала на північ і примикала до кутової Різдвяної вежі, де пізніше побудували Центральний універмаг. Укріплення мало троє проїзних воріт. Навколо острогу викопали рів. Роботи щодо його зміцнення тривали до 1686 року. Центр острогу через певний час перетворився на велику площу, яка називалася "Народною" або "Торговою", оскільки тут знаходився головний міський ринок.

На розі Павлівської площі та Університетської вулиці, навпроти колишніх Троїцьких воріт, у другій половині 18-го століття розташовувався поштовий двір. У 1785 році поруч із поштовим двором встановили кам'яний верстовий стовп, на якому у 1796-му зробили написи із зазначенням відстані від Харкова до інших губернських міст. Наприкінці 18-го - початку 19-го століття біля цього стовпа зачитувались укази та оголошення, а в певні дні тижня на лобовому місці проводилися публічні покарання. Засуджених били батогами, сікли різками, а також виривали їм ніздрі. Все це відбувалося перед будівлею університету, тому студенти ставали мимовільними свідками розправ. Громадські покарання на площі продовжувалися до 1830 року. У цей час площу також називали і "Лобною".

На початку 19-го століття вздовж Павлівської площі, нижче кріпосних укріплень і на південній її стороні, тягнулися торгові ряди, де продавали здебільшого залізо. У другому десятилітті цього ж століття тут стояли численні столики міняйл. Користуючись тим, що в обороті була порівняно невелика кількість дрібної монети, вони брали по 2-3 копійки на рубль за розмін грошей. Особливо велике пожвавлення панувало на площі під час Успенського та Покровського ярмарків,

Будинок Павлова і будівництво конки

Наприкінці 30-х років 19-го століття у західній частині площі купець Павлов спорудив великий кам'яний магазин, у якому вперше в місті встановили тверді ціни на товар. Саме у цей час площа почала називати "Павлівською". З 1868 по 1874 рік у будинку Павлова знаходився Малий театр, в якому працювала оперна трупа українського антрепренера, режисера і співака Фердінанда Бергера. Диригентом у театрі був відомий композитор Костянтин Вільбоа - автор багатьох популярних творів. Наприкінці 19-го - початку 20-го століття в будинку Павлова знаходився "Гранд-готель".

Наприкінці 19-го століття, коли у Харкові побудували конку, її лінія проходила і Павлівською площею. Навпроти будівлі, в якій в подальшому був універмаг, стояв дерев'яний павільйон, призначений для пасажирів конки, а пізніше і для пасажирів трамвая, оскільки лінія електричної дороги на площі йшла поряд з лінією конки.

На початку 20-го століття на Павлівській площі спорудили кільки великих будівель. На розі площі та Університетської вулиці побудували чотириповерховий будинок, у якому потім знаходилася пошта. У 1910-1915 роках на розі Павлівської площі і площі Конституції за проектом архітектора Миколи Верьовкіна спорудили велику будівлю страхового товариства. Навпроти, на розі площі та Плетнівського провулка, у 1913-му за проектом архітекторів Миколи Васильєва та Олександра Ржепішевського побудували шестиповерховий Міський купецький банк, у двох верхніх поверхах якого розташовувався готель "Асторія".

Озброєні сутички на мітингах і Палац праці

Під час революції 1905-1907 років, а саме 10 жовтня 1905-го на Павлівській площі відбулася демонстрація. Вже на наступний день озброєні робітники паровозобудівного заводу розігнали чорносотенців, які рухалися до Університетської гірки, щоб розгромити барикади, побудовані протестуючими робітниками і студентами. 23 листопада того ж року на площі солдати Харківського гарнізону, підтримавши виступ робітників, висунули вимоги представнику військового командування.

Також на Павлівській площі неодноразово проходили мітинги і демонстрації у 1917 році. 11 грудня 1919-го у готелі "Асторія" почав працювати Всеукраїнський Революційний Комітет. До нього перейшла "законодавча та виконавча влада в Україні". Так, у перші роки радянської влади, коли Харків був нібито "столицею України", на площі знаходилось дуже багато державних установ. У будівлі колишнього страхового товариства розміщувалися Народний комісаріат праці та Всеукраїнська Рада професійних спілок. У зв'язку з цим будівля отримала назву "Палац праці".

В роки Другої світової війни будівлі на Павлівській площі були зруйновані. Але так само, як і інші райони Харкова, площу відбудували. І вона стала однією з найкрасивіших, упорядкованих та жвавих площ міста. У відновленому Палаці праці почала працювали облпрофрада та обласні ради профспілок. Тут розмістилися профспілкові курси Всесоюзної центральної ради професійних спілок та науково-технічні товариства машинобудівної промисловості, радіотехніки електрозв'язку імені Попова, енергетики, хімічної промисловості, будівельників та низка інших. Поруч, між Університетською вулицею і та Уфімським провулком, у 1954 році спорудили новий семиповерховий житловий будинок Гіпрококса. На нижньому поверсі цього будинку відкрили магазин "Синтетика". Далі, за Університетською вулицею, стояла відновлена будівля універмагу.

З іншого боку Павлівської площі, біля відновленого житлового будинку, де колись розташовувався готель "Асторія", побудували новий житловий будинок. Він примкнув до реконструйованої будівлі Технікуму радянської торгівлі. Сам технікум відкрили у 1944 році. Він готував товарознавців продовольчих та промислових товарів, техніків-механіків з холодильного обладнання підприємств торгівлі та громадського харчування, бухгалтерів і так далі. У 1959 році на Павлівській площі спорудили семиповерховий житловий будинок, розташований навпроти універмагу. У нижньому поверсі будинку розмістили великий продовольчий магазин. Між Плетнівським та Костюринським провулками у відновленій будівлі відкрили ресторан "Центральний".

Нагадаємо, що редакція сайту 057 розповідала про історію виникнення Університетської вулиці у Харкові. Детальніше про це читайте тут.