Батьки добровольця з Абхазії, який віддав життя за Україну, запустили продакшен-студію у пам’ять про сина

Батьки добровольця з Абхазії, який загинув, звільняючи Харківщину від російських окупантів, заснували продакшен-студію у пам’ять про сина.

Про це розповідає ШоТам.

Із Сухумі – до Києва

Астамур Гумба народився в Сухумі, Абхазія, 1989 року. У трирічному віці хлопчик вперше зіткнувся з окупантами – тоді росіяни захопили його рідне місто. Родині довелося кілька років жити під обстрілами та без світла, води й газу. Через три роки Наталії вдалося евакуюватися з сином на історичну батьківщину – в Україну. Та 30 років потому російська навала дісталася й Києва.

«Зранку 24 лютого перша емоція, яка в мене була, – це злість. Я дуже розізлилася, що сюди прийшли ті, які хотіли вбити мене, мою родину 30 років тому за тисячі кілометрів звідси», – розповідає мати Астамура Наталія Гумба (Іщенко).

Доброволець без українського громадянства

Астамур не мав українського громадянства, але пішов на фронт добровольцем. Його не зупинили ані слабкий зір, ані відсутність військового досвіду. Чоловік хотів захистити Київ, адже вважав його своїм рідним містом, а Україну – рідною країною.

«У нього не було громадянства, але виявилося, що його не було лише формально, а психологічно він вважав себе громадянином України. Це, напевно, ключовий момент», – каже мати добровольця.

Батальйон Астамура спочатку воював на Київщині, а згодом вирушив на східний фронт – звільняти українські території. Астамур Гумба загинув 28 червня 2022 року під Харковом, віддавши своє життя за землю, яку вважав рідною.

Астамур Гумба – абхаз з українською душею

Подвиг сина надихнув Наталію ще міцніше тримати інформаційний фронт, адже Наталія та її чоловік Сергій – професійні журналісти. У пам’ять про Астамура вони заснували продакшен-студію Goomba, яка висвітлюватиме події в Україні та розповідатиме про подвиги ЗСУ.

Із цим родині добровольця допоміг Український ветеранський фонд. Батьки Астамура пройшли навчання та придбали всі необхідну техніку.

«Що мені дав цей грант? Це дві складові. По-перше, це фактично інвестиція в розвиток бізнесу. Але не можу не сказати і про іншу складову цього проєкту ВАРТО. Я навіть не знаю, яка з них важливіша у цьому проєкті… Це моральна підтримка. Коли в тебе гине найближча людина, то насправді треба інтегруватися в нову реальність без близької людини. І проєкт, коли треба займатися, вчитися, освоювати нову техніку – це була і є неймовірна моральна підтримка, морально-психологічна, яка є просто неоціненною», – зазначає Наталія Гумба.

У планах студії Goomba – репортажі з фронту та історії українських героїв. Але найбільша мрія батьків загиблого добровольця – зняти художній фільм про 130-й батальйон і його бійця Астамура Гумбу – абхаза з українською душею.