Немічев: "На виборах мера потрібен кандидат, який зможе зберегти та продемонструвати усім проукраїнський Харків"

В кінці жовтня відбудуться позачергові вибори Харківського міського голови. Про свої наміри поборотися за крісло мера вже заявили декілька кандидатів, серед яких колишній мер та секретар міської ради, який після смерті Геннадія Кернеса виконує його обов’язки. Планує взяти участь у виборах мера Харкова і Костянтин Немічев. Ветеран війни на Сході та людина, яка за 5 років громадсько-політичної діяльності, не маючи владних повноважень реалізувала багато проєктів для міста.       

В березні цього року ви стали головою Громадської ради при Харківській ОДА. Що це за громадська рада, які її функції та яка ваша роль, як голови?
Громадська рада – це консультативно-дорадчий орган, який допомагає та сприяє громадськості розв'язувати якісь проблеми на рівні обласної адміністрації. Також за допомогою Громадської ради, ОДА враховує думку громадськості під час реалізації або формування якихось питань регіонального значення. Моя роль, як голови, полягає в контролі діяльності самої громадської ради та взаємодії громради з керівництвом ОДА.

Які ініціативи Громадської ради вже були втілені, а які будуть?
В травні ми провели круглий стіл, який називався “Шляхи реінтеграції тимчасово окупованих територій України”. На цей захід ми запросили експертів з воєнної політики, громадських діячів, волонтерів, політиків, правозахисників, правоохоронців. Результати обговорення передали прем'єр-міністру, в Офіс президента та в Верховну раду для того, щоб влада активніше займалася питаннями деокупації Донбасу та Криму.

У квітні, за ініціативи Громадської ради створили штаб ТрО. Тоді, як ви пам’ятаєте вкотре в суспільстві актуалізувалося питання повномасштабного вторгнення росіян на територію України, й відповідно, захисту країни від ворожих військ. На фоні зосередження збройних сил РФ на кордоні з Україною, ми об‘єднали патріотичну громадськість. У Штаб оборони Харківщини увійшли близько 50 патріотичних організацій. Після цього ми почали підготовку цивільного населення до можливої збройної агресії на території Харківської області. Вишколи проходять на базі підрозділу МВС «Схід», долучитися можуть усіх охочі.

У той самий період громрада ініціювала інспекцію бомбосховищ Харківщини. А нещодавно було ініційовано створення робочої групи при ХОДА з питань контролю за реконструкцією Шарівського замку. На Харківщині є декілька пам’яток архітектури. Шарівський замок, мабуть, найбільш відома та найбільш медійно розкручена пам’ятка. Ні для кого не секрет, що цей замок давно не в ідеальному стані, хоча його необхідно доглядати, аби стан не погіршувався. Зараз нам вже вдалося отримати 300 тисяч грн субвенції з державного бюджету на реконструкцію.

Прибирання річки Уди в селищі Бабаї було ініціативою Громадської ради?
Коли ми дізналися про цю екологічну катастрофу, одразу почали надсилати звернення до Темнівської виправної колонії та до інших об’єктів, які потенційно могли  забруднювати річку. Разом з тим, моя команда долучилася до волонтерів і ми почали їздити в Бабаї на прибирання сміття з річки. Тоді там були суцільні сміттєві острови, а зараз, завдяки волонтерам, річка стала схожа на звичайну нормальну водойму. 

А як щодо зоозахисту? Чи були якісь ініціативи щодо притулків для тварин?
В моїй команді є волонтери, які займаються питаннями зоозахисту. Зокрема, ми допомагаємо притулку «Акела». Це реабілітаційний центр, який лікує тварин. Вони розширюються і зараз наші волонтери допомагають їм будувати більші вольєри. Взагалі, я вважаю, що в Харкові існує серйозна проблема з безпритульними тваринами, а точніше з методами, які використовує міська рада, щоб позбуватися цих тварин. У Харкові функціонує КП «Центр поводження з тваринами», де безпритульних собак так котів просто вбивають. Але з практичних прикладів у інших містах України, тварин, які не мають сім’ї, можна стерилізувати, і це було б значно гуманніше, аніж вбивати їх. Ми виступаємо проти евтаназії, бо це жахливо. 

Ви активно займаєтеся соціально-політичною діяльності близько 5 років. Що за цей час вдалося реалізувати? І як ви оціните успішність ваших проєктів?
Як на мене, за останні 5 років, фактично як волонтери, не користуючись адміністративним ресурсом, ми зробили дуже багато хороших справ. найяскравішим прикладом є, мабуть, гуманітарна місія у місті Балаклія, коли на військових складах, під час пожежі відбулася детонація боєприпасів. Ми допомагали місцевим подолати наслідки тієї катастрофи.

Декілька разів ми демонтували паркани, які позбавляли людей вільного доступу до водойми. Не дивлячись на те, що законодавство України гарантує кожному громадянину таке право, завжди знаходяться чиновники, які про нього, нібито, не чули. Так звані підприємці, прикриваючись чиновниками, яким начхати на закони, будують огорожі та облаштовують пляжі, на яких потім намагаються заробити гроші. Найгучніші акції, де ми разом з місцевими жителями прибирали паркани, шлагбауми, які перекривали вільний доступ до води були в Безлюдівці, Хотімлі та Пересічному.

Також хотілося б зазначити, що ми подавали до Харківської міської ради проєкт рішення про заборону продажу алкогольних та тютюнових виробів в радіусі 300 метрів від шкіл. Всі знають про цю проблему й часто нарікають, що школярам продають алкоголь і сигарети, але на жаль, цей проєкт у міській раді не підтримали.

Згадаю також про найгучнішу подію, коли ми домоглися зачинення нічного клубу «Плазма» на Салтівці. Це сумнозвісний клуб, відвідувачі якого після нічних гулянок залишали біля найближчих будинків та на дитячих майданчиках використані шприци, розбиті пляшки. Вночі гульвіси не давали нормально відпочивати місцевим мешканцям: постійні крики, бійки й таке інше. Люди просто благали про допомогу, але ні поліція, ні влада їх не чула, або не хотіла чути. Тому почули ми й наразі клуб більше не працює.

У 2018 році ми заблокували діяльність наркоцентру, який функціонував в житловій багатоповерхівці. Там проблема полягала в тому, що алко- та наркозалежні люди кожного дня снували через двір, де було багато дітей. Місцеві жителі не надто хотіли мати таких сусідів. Як і в попередньому випадку, коли людей не чула влада й правоохоронці, ми долучилися до розв'язання проблеми. У тому ж 2018 році ми відкрили безплатний центр реабілітації здоров’я. Говорячи про соціальні проекти, ми створили й соціальний банк крові, куди нині може звернутися будь-хто, кому потрібна донорська кров. Банк крові постійно поповнюється завдяки нашим волонтерам. Тобто, як я вже казав, не маючи великих ресурсів, ми робили, робимо та будемо робити для Харкова й усієї Харківщини дуже багато позитивних речей.

У Харкові ми також займаємося патріотичним вихованням молоді. У нас є молодіжний хаб, декілька безплатних спортзалів, й зокрема, відкрили сучасну зону кросфіту на Журавлівці та проводили курси самооборони для жінок.

Плануєте відкривати нові кросфіт зони та де саме?
Так. Плануємо в Холодногірському районі відкрити кросфіт зону. Зараз збираємо кошти.

Цього літа ви знову були на відкритті першої зміни дитячо-патріотичного табору “Слобожанин”. Як функціонує цей табір? Яка його особливість?
Цей табір функціонує на Харківщині вже 6 років. Це не типовий дитячий табір, як багато хто собі уявляє. Тут не має вечірніх дискотек та безсенсовного гаяння часу. Це патріотичний табір, де дітей навчають у дусі любові до своєї Батьківщини. У таборі «Слобожанин» діти мають заняття з домедичної допомоги, тренування з самозахисту, заняття з тактики, курс основ виживання, теренові ігри, дружні ватри, стрільби з пневматичної гвинтівки, гру в пейнтбол, стрільбу з луку - програма досить насичена. Також вони їздять на екскурсії, слухають лекції на різні теми та приймають учать у тренінгах.

У квітні, на фоні скупчення російських військ біля українського кордону та загострення зовнішньополітичної ситуації був створений “Штаб оборони Харківщини”, куди увійшли та ви, як ветеран війни на Сході. Чи функціонує цей Штаб досі?
Як я вже казав, на фоні скупчення збройних сил Росії біля українського кордону, в Харкові об’єдналися патріотичні організації, які створили Штаб оборони Харківщини. Сьогодні Штаб працює, ми спілкуємося. Зараз ми організовуємо марш на День незалежності України в Харкові.

На початку червня в ЗМІ була новина, що проукраїнські сили в Харкові об'єдналися аби висунути єдиного кандидата на позачергові вибори міського голови. Чим завершився цей процес? Чому так довго тривають дискусії?
На сьогодні перемовини ще в процесі. Я сподіваюся, що ми висунемо достойного кандидата, який представлятиме всі патріотичні сили на виборах міського голови.

А ви особисто плануєте взяти участь у виборах мера Харкова і якщо плануєте, то навіщо?
Політичною та громадською діяльністю ми послідовно займаємося останні 5 років. За цей час ми зробили багато позитивних проєктів для харків’ян. На питання «йти чи не йти» мають відповісти наші прихильники. І якщо я піду на вибори мера, то лише для того, аби зберегти та продемонструвати усім саме проукраїнський Харків. Ми рухаємось крок за кроком. Одразу не вийде піднятись на 10 поверх. Треба пройти всі поверхи.

Як ви ставитеся до секретаря Харківської міської ради Ігоря Терехова?
Ігор Терехов продовжує ватну політику Геннадія Кернеса. Тобто, спад декомунізації, повернення на мапу Харкова імені Жукова та інші антиукраїнські жести продовжуються. Я від цього не в захваті. Терехов – це стара команда, яка у своїй діяльності орієнтована на коштовні іміджеві проєкти та ватні цінності, замість того, щоб займатися сучасним менеджментом та дійсно успішно керувати містом.

Чи зрозумілі вам амбіції Михайла Добкіна?
Михайло Добкін асоціюється в мене з війною на Донбасі, яку він хотів привести й в моє рідне місто, та з наркотиками. Це людина, яка мала наміри стати президентом України, мером столиці, але його час вже минув і він нікуди не обереться. Тобто, його амбіції мені не зрозумілі. 

5 найбільших проблем Харкова, які Костянтин Немічев вирішував би негайно?
Однією з найперших проблем, що буде вирішено, пов‘язано з роботою ХТС. І з року в рік в ганебному стані залишаються теплові мережі, ми всі проходили через місячне відключення гарячої води або опалення. Я розумію, що замінити всі комунікації одразу неможливо, але будівництво нових котелень на мікрорайонах вирішить це питання. Це в свою чергу допоможе заощаджувати кошти всім верстам населення та міськраді.

Наступна проблема, що в світлі пандемії ще більше загострилася і потребує негайного вирішення, стосується лікарень, котрі знаходяться в жахливому стані. Бюджетні кошти мають направлятися в першу чергу на ремонт лікарень, закупівлю медичних апаратів, створення прийнятних умов для роботи медичного персоналу, а не на розважальні атракціони.

Також невідкладного вирішення має проблема транспорту. Особливо в екологічному спектрі. Таке місто як Харків має розвивати електротранспорт. Закупівля трамваїв та тролейбусів значно покращить ситуацію. Що в свою чергу потребує і вкладу в належне утримання доріг. Ця проблема включає в себе і питання безпеки велосипедистів для котрих мають створюватися спеціальні доріжки.

Важлива проблема, що буде вирішена, пов’язана з дитячими садками. По-перше, їх просто недостатньо. Батьки мають практично відразу після народження вставати в чергу до дитячого садка бо кількість місць обмежена. Дитячі садки відсутні в комплексах новобудов, хоча за законом вони мають бути. По-друге, багато старих садків потребують ремонту. Проблема пільгового кредитування для незахищених верств населення. В Харкові велика кількість людей не може дозволити собі придбати житло. Особливо це стосується молоді, переселенців та учасників бойових дій. Треба створювати міські програми для наданню житла та фінансувати їх.