Романтика. Харків. Хвильовий

Сердечно дякую Ростиславу Мельникову за допомогу у  написанні статті

Народився Микола Григорович Фітільов (таке справжнє прізвище письменника) 13 грудня 1893 в селищі Тростянець (нині райцентр Сумської області) у родині вчителів. Хто вірить у нумерологію, тому впаде в очі якась фатальна залежність Хвильового від числа «3». 13 грудня 1893 року він народився, а 13 травня 1933 року вистрілив собі у серце. Хоча це може бути фатальним збігом. Хто знає?

Чим займався Микола Фітільов до революції, відомо мало. 1910 року він закінчив Богодухівську гімназію, потім захворів горьковським "ходінням в люди". Він мотався по Донбасу і Азово-Чорноморській залізниці, працював у Горлівці, станції Іловайській (нині місто Іловайськ на Донеччині) і у таганрозі (майбутній недовговічній столиці радянської України 1918 року). Перед війною повернувся додому. І потрапив до армії.

Хвильовий майже не залишив даних про цей період. Згадував тільки, що провів три роки в окопах.  Микола Хвильовий був свідком тієї особливої події революційної доби, коли мільйонна російська армія перетворилася у величезну купу озброєних і злих людей, які вирішували всі проблеми за допомогою зброї. Він був також свідком і, можливо, й учасником творення українських частин на фронті. О. Ган твердить, що Хвильовий активно включився у той рух, виступав на армійських мітингах 14-ої
дивізії, був обраний до солдатського комітету дивізії, де він, за своєю вдачею, керував культурно-освітньою комісією. Все це можливо. Але воно не підтверджене жодними документами, навіть свідченням самого учасника.

Натомість свідчення про фронтове життя його таки є. Аркадій Любченко занотував розповідь Хвильового про те, як він на фронті писав у фронтовій українській газеті (можливо це був «Український голос», що виходив у Ризі 1917 року за редакцією Сергія Пилипенка), поезії і фейлетони, підписуючи псевдонімом «Дядько Микола».

1919 року він вступив до КП(б)У. Судячи з того, що головним твором про громадянську війну у Хвильового є новела «Я»(«Романтика»), де головний герой - чекіст, то можливо Хвильовий в цей час займався цією специфічною діяльністю, як і його колега по перу Дмитро Фальківський.  
До речі, щодо новели «Я», де герой відправив на смерть власну матір задля революційної доцільності. Це не було чимось визначним. У Києві того часу заступником голови ВУЧК був такий собі Володимир Яковлів, який відправив на смерть свого батька – купця з Олександрівська (Запоріжжя).

1919 року Микола Фітільов одружується з учителькою Катериною Гащенко. Будучи комуністом, рішуче відмовився вінчатися, чим викликав велике невдоволення матері дружини. На початку 1921 року залишає в Богодухові дружину та маленьку доньку і їде «завойовувати» Харків. У тодішній столиці УСРР він проживав на Римарській вулиці, 19.

З того часу він повністю присвячує себе літературі. Хвильовий активно заявив про себе, як один з організаторів літературно-художнього життя, член-засновник багатьох тогочасних літературних організацій — «Гарт» (1923), «ВАПЛІТЕ» (Вільної академії пролетарської літератури) (1925), «Пролітфронт» (1930).  В літературі він намагався об’єднати революційну доцільність (під якою маскували небачену жорстокість) і романтику. Проте дійсність виявилася дуже далекою від романтики.

Під тиском партійної критики «Пролітфронту» Микола Хвильовий разом з Павлом Тичиною, Миколою Кулішем, Юрієм Яновським та ще 14 письменниками вступають до ВУСПП (Всеукраїнської спілки пролетарських письменників). Думки істориків щодо організації розходяться, одні вважають ВУСПП професійним об’єднанням (щось на зразок письменницької профспілки), інші – однією з перших спроб влади надіти на працівників пера вуздечку.

Як відомо, боротьба більшовиків з незалежними республіками, які утворились при розпаді Російської імперії, призвела до значних репресій проти національних кадрів (це було названо «перегинами на местах»). Враховуючи значний опір національній політиці більшовиків (якою тоді керував наркомнац Сталін), особливо в Україні та Грузії (де проти Москви повстали друзі Сталіна Махарадзе і Мдівані), Ленін вирішив дати задній хід і оголосив 1922 року політику «коренізації», тобто залучення до партійної роботи національні кадри. В Україні це отримало назву «українізації». Щодо українізації, то тут історики знову розходяться у думках – одні кажуть, що українізацію вибороли собі численні націонал-комуністи, боротьбисти і укапісти (до 1921 року в УСРР існували три комуністичні партії – «офіційна» КП(б)У, УКП (боротьбистів) і УКП, причому остання протрималася до 1925 року). Інші історики (їх більшість) вважають, що українізацією РКП(б) виявила можливих супротивників її політиці русифікації на місцях, щоб потім їх знищити.

Хвильовий повністю підтримував і впроваджував у життя політику «українізації». В своїх памфлетах виступав проти русифікаційного і «просвітянського» векторів розвитку української радянської культури під гаслами: «Геть від Москви!«, «Україна або Малоросія?», «Орієнтація на психологічну Європу»: «Перед нами стоїть таке питання: на яку зі світових літератур взяти курс? В будь-якому випадку, не на російську. Від російської літератури, від її стихії українська поезія повинна втікати як можна швидше. Це — Європа грандіозної цивілізації, Європа — Гете, Дарвіна, Байрона, Ньютона, Маркса і т. д. Це та Європа, без якої не обійдуться перші фаланги азійського ренесансу». Його літературне гасло «Геть від Москви! Дайош Європу!» набрало політичного звучання. З позицією Хвильового солідаризувались українські націонал-комуністи, літературна група «неокласиків» на чолі з М. Зеровим та широкі кола національно свідомої української інтелігенції.

Від нього партія такого нахабства не чекала. На Хвильового звернув увагу сам Сталін у листі «Тов. Кагановичу (генеральний секретар ЦК КП(б)У на той час – прим. авт.) и другим членам ПБ ЦК КП(б)У» від 26 квітня 1926 р. Сталін вказав на виступи Хвильового як прояви поширення антиросійських настроїв в Україні. Лист став сигналом для гострої критики з боку московського та республіканського керівництва (виступи та статті Лазаря Кагановича, Андрія Хвилі (офіційний "трубадур" КП(б)У), Власа Чубаря, Григорія Петровського). Разом з Олександром Шумським і Миколою Волобуєвим Хвильового трактували як провідного ідеолога однієї з трьох течій нацухильництва всередині комуністичної партії («хвильовізму»,«шумськізму» і «волобуєвщини»). Намагаючись врятувати ВАПЛІТЕ від розпуску, Хвильовий 1926 визнав свої «помилки», а в січні 1927 погодився на своє виключення з організації Проте Сталін вже тоді виніс вирок Хвильовому.

Одначе Микола Хвильовий на щось сподівався (тоді ще принаймні комуністів не чіпали). В 1926—1928 роках він змушений був публічно засудити свої погляди та відмовитися від них.

У січні 1928 року, перед поверненням в Україну із закордонного відрядження до Відня, у листі до газети «Комуніст» Хвильовий засудив своє гасло «Геть від Москви!». Однак його покаяння було вимушеним і нещирим.
Після повернення в Україну він продовжував втілювати попередню ідеологічну орієнтацію ВАПЛІТЕ у створених ним журналах «Літературний ярмарок» (1928—30) та «Пролітфронт» (1930—1931). Після закриття обох журналів пробував писати, дотримуючись «партійної лінії», однак був майже цілком ізольований від літературного життя радянським режимом. Письменник змушений був існувати в умовах творчої несвободи. Хвильового звинувачували в антипартійності, «українському буржуазному націоналізмі», «намаганні відірвати українську культуру та літературу від культури російської».
Після арешту свого приятеля Михайла Ялового Микола зрозумів, що приходить його черга. Він вирішив випередити чекістів.

13 травня 1933 року у своїй харківській квартирі на першому поверсі в будинку «Слово» (вул. Культури, 9) він вистрелив собі у серце.

Смерть Хвильового стала символом краху ідеології українського націонал-комунізму й кінця українського національного відродження 1920—30-х. Твори та ім'я Хвильового залишалися забороненими аж до останніх років існування тоталітарного режиму в Україні.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Криминал
В Харьковской области мужчина ударил ножом в живот 14-летнего подростка. Инцидент произошел ночью 15 октября в Лозовой. Во время ссоры возле местного дома культуры неизвестный ударил мальчика ножом в живот. Об этом сообщили в пресс-службе Нацполиции в Харьковской области. Пострадавшего доставили в районную больницу. На место происшествия выехала следственно-оперативная группа и выяснила, что нападающим оказался 31-летний безработный житель Лозовой. Его за...
Происшествия
Неизвестный водитель автомобиля "Nissan" поздно вечером сбил мужчину и сбежал, оставив на месте аварии государственные номера автомобиля.  ДТП произошло 15 октября в 21.04 в городе Дергачи на улице Сумской шлях. Водитель машины "Nissan" сбил 45-летнего пешехода. Мужчина скончался на месте, сообщили в пресс-службе Нацполиции в Харьковской области.  Сам водитель машины с места аварии сбежал.  Оперативники осмотрели место ДТП и забрали вещественные доказатель...
Происшествия
В Харьковской области горел дом, в котором погиб его хозяин. Информация о пожаре поступила на телефон «101» 15 октября в 22:27. В селе Садовое Близнюковского района загорелся жилой дом. Об этом сообщили в пресс-службе ГСЧС в Харьковской области. По адресу Школьная, 72 прибыли спасатели из райцентра и увидели, что горели комнаты дома, домашние вещи и крыша. Пожар охватил 40 квадратных метров. В одном из задымленных помещений спасатели обнаружили тело хозяин...
Общество
16 октября в 21:45 на стадионе «Металлист» состоится матч Лиги наций УЕФА между командами «Украина» - «Чехия». Ожидается, что мероприятие посетят около 35 000 болельщиков. Об этом сообщили в пресс-службе Нацполиции в Харьковской области. Охранять харьковчан будут 1350 работников Нацполиции и 1090 военнослужащих Нацгвардии, Харьковского университета воздушных сил, Харьковского национального университета внутренних дел и работники полиции из других регионов....
Происшествия
Харьковская прокуратура направила обвинительный акт на харьковчанина, подозреваемого в сбыте наркотиков. 26-летнему мужчине инкриминируют сбыт наркотиков по статье 307 УК Украины. Об этом сообщили в пресс-службе прокуратуры Харьковской области.  Подозреваемый распространял "закладки" с канабисом. Товар продавал через интернет. Тайник мужчина фотографировал и обозначал на фото точное место, где покупатель должен искать товар.  Харьковчанин спрятал в разных...
Экология
На этой неделе в Харькове синоптики не прогнозируют осадков. В среду, 17 октября, в Харькове ожидают малооблачную погоду, сообщили в пресс-службе Харьковского гидрометцентра. Температура днем достигнет 19-24 градусов, в ночью – 4-9 градусов. 18 и 19 октября будет незначительное похолодание. Дневной максимум температуры будет 18-23 градуса. Ночью ожидают до 8 градусов тепла. В четверг прогнозируют малооблачную погоду. Дни пятницы и субботы пройдут с перемен...
Происшествия
7 октября парень ушел из дома и до настоящего времени не вернулся. Сотрудники Немышлянского отдела полиции разыскивают Углицких Дмитрия Валентиновича, 1991 года рождения. Об этом сообщили в пресс-службе Немышлянского отдела полиции Харькова.  Приметы: рост около 170 см, темные волосы, плотной телосложения, шрам на голове. Был одет в синие джинсы, коричневую рубашку и черный свитер. Полицейские просят сообщить любую информацию о парне по телефонам: 102, (05...
Происшествия
В Харьковской области прохожие нашли мужчину без сознания.  Инцидент произошел 14 октября в 08:50 в селе Слобожанское Липецкого района. Возле дома по улице Первомайская, в кювете прохожие обнаружили мужчину без сознания. Об этом сообщили в пресс-службе Нацполиции в Харьковской области. 28-летнего пострадавшего медики доставили в реанимацию 4-й больницы скорой и неотложной помощи в Харькове. Врачи диагностировали сотрясение мозга. По их мнению, мужчину сбил...
Общество
За 4 дня харьковчане зарегистрировали три петиции с просьбами установить светофор. Чтобы их рассмотрели на ближайшей сессии горсовета, 5000 харьковчан за 90 дней должны оставить свои подписи. Харьковчанин Максим Ткаченко считает, что светофор необходим на Мерефянском шоссе. Соответствующая петиция была опубликована на сайте горсовета 12 октября. По мнению мужчины, местные жители опасаются за жизнь детей из-за частных ДТП на этом дорожном участке. За 87 дн...