Всі пошкодження людського тіла можуть бути підрозділені на закриті, тобто такі, де зовнішні покриви, шкіра або слизова оболонка, залишаються неушкодженими, і відкриті, або рани, характерною особливістю яких є саме пошкодження зовнішніх покривів шкіри або слизових оболонок. На ресурсі https://defense-reforms.in.ua/projects/military-medicine знають, як врятувати людину від осколочних поранень, та швидко надати допомогу постраждалому.
Головним чином тим неушкоджені покриви захищають пошкоджену ділянку від потрапляння туди інфекційного початку і тим забезпечують неускладнений протягом закритих пошкоджень. Рани ж в першу чергу виявляються загрозливими з боку впровадження інфекції як в самий момент поранення, так і після нього, а тому для свого неускладненого перебігу вимагають особливих захисних заходів. Тому первісна допомогу і лікування ран принципово відрізняються від лікування закритих пошкоджень. Правда, не так вже рідко доводиться спостерігати і інфікування закритих пошкоджень, але інфекція при цьому проникає в уражену ділянку не ззовні, а через кровоносні або лімфатичні шляхи з різних вогнищ інфекції, які звичайно знаходяться в організмі (наприклад, шлунково-кишковий канал), або виникають в ньому внаслідок патологічних умов (наприклад, наявність прихованого абсцесу, лімфаденіту тощо). Однак такого роду ускладнення не типові для закритих пошкоджень і в разі їх виникнення як би перетворюють закрите пошкодження у відкрите, тобто в інфіковану рану.
Наявність або відсутність інфекції при пошкодженні позначається не тільки на час процесу загоєння рани, але і на його тривалості і на кінцевому результаті. Всяке інфіковане ускладнення є вже комбінованим захворюванням, в якому інфекція, як особливе захворювання, нашаровується на пошкодження. При наявності інфекції весь характер хірургічних впливів змінюється, і завдання полягає в тому, щоб перетворити складне захворювання в більш просте, усунувши в першу чергу ускладнить інфекцію, щоб потім сприяти загоєнню самого пошкодження.
Поряд з ушкодженням покривів всього організму терміном рана визначається також механічне (травматичне) пошкодження окремого органу (наприклад говорять про рані печінки, селезінки і т. п. навіть при непошкодженій черевній стінці, якщо покрив самих цих органів представляється пошкодженим).
Для визначення характеру пошкодження, його передбачення та методу лікування необхідно встановити особливості кожної даної рани.
