Люди похилого віку потребують підтримки та догляду, але рідні не завжди можуть їм це забезпечити. У такій ситуації переїзд у будинок престарілих чи пансіонат для літніх людей стає хорошим рішенням, але чи можна так поступати із членом сім'ї? Розбираємось у невеликому матеріалі нижче.
Чи етично віддати близького до будинку престарілих?
В Україні переїзд до будинку престарілих часто засуджують у суспільстві, але насправді — це спосіб забезпечити найкращі та найбезпечніші умови життя для літньої людини. Рішення поліпшить самопочуття та покращить стосунки всіх членів сім'ї, але важливо з уважністю підійти до вибору професійного закладу:
- Вам повинні запропонувати повністю комфортне та безпечне середовище, адаптоване під потреби індивідуальні потреби людини;
- Мають бути надані усі можливості для спілкування та розваг: гуртки, секції за інтересами, загальні кімнати відпочинку, можливість гуляти;
- Медперсонал повинен контролювати стан мешканців 24/7/365 — ви будете впевнені, що родич вчасно поїсть, прийме пігулки, буде слідкувати за гігієною тощо.
Коли будинок престарілих потрібний, а коли ні?
Якщо літня людина може себе обслуговувати, для неї немає серйозних причин переїжджати в пансіонат. У будинок престарілих треба звертатись, коли літній людині потрібен постійний медичний нагляд та особливі умови проживання.
Що робити, якщо людині похилого віку не сподобається після переїзду?
В усіх людей є період адаптації — нові мешканці пансіонату часто переживають та хочуть повернути звичну зону комфорту. У гарному закладі в цей період їм приділяють особливу увагу, допомагаючи швидше звикнути до нового життя. Варто частіше спілкуватись з родичем та довести, що його не кинули, а, навпаки, максимально піклуються про його здоров'я.
