Конярство Харків
Конярство у Харкові
Коні нарівні з іншими домашніми тваринами допомогли людині стати володарем відомого йому світу. Їх використовували в домашньому господарстві, а також вживали їх м'яса в їжу, як і у випадку з великою рогатою худобою. Крім цього кінь став для людини зброєю та супутником у його основних розвагах давнини – війнах. Значення коня як друга і основного помічника настільки велике, що можна порівняти хіба що зі значенням собаки. Сучасне конярство у Харкові більше не розглядає коня як джерело проживання чи пересування у битві.
Яке значення має для людини ця благородна тварина сьогодні?
Сьогодні як рушійна сила кінь практично витіснений автомобілями. Виняток становлять хіба важкодоступні гірські райони і сільська глибинка, де ще можна зустріти кінну упряжку. У сусідніх країнах рівень потреби в такій тягловій силі набагато вищий через особливості їх розвитку. У СРСР кінь займав важливе місце у сільському господарстві та конярстві приділялася значна увага. Тоді на території величезної держави розводили практично сьому частину порід цієї шляхетної тварини, серед яких найбільш відомими були:
- радянський важковоз;
- орловська рисиста;
- кабардинська;
- ахалтекінська;
- буденівська;
- якутська;
- арабська та ін.
Багато порід було виведено шляхом спрямованої селекції, але крім них для різних регіонів країни вистачало і своїх, аборигенних порід. Сьогодні, порівняно з рівнем виробництва голів у табунах союзу, конярство перебуває в занепаді. Окремі ентузіасти роблять спроби відновлення кількості поголів'я верхових коней, але це не можна порівняти з темпами початку ХХ століття.
Кінними клубами Харкова населенню пропонуватиметься не лише прогулянки та селфі з красенами скакунами. Робити спроби створити із спілкування з твариною подоби лікувальної фізкультури. Такі програми взаємодії людини з конем призначені насамперед для дітей із затримками розвитку та людей з обмеженими можливостями. Зрештою про користь верхової їзди та спілкування з цими друзями людини писав ще Гіппократ.