Терень /Терентій/ Германович Масенко народився 10 листопада 1903 року в селі Глодоси Новоукраїнського району на Кіровоградщині у незаможній селянській родині.
Навчався на робітфаку Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту, а пізніше в Харківському інституті народної освіти. 1930 року закінчив факультет журналістики Комуністичного університету імені Артема при ЦК КП(б)У в Харкові. Під час навчання Терентій працював у редакціях газети "Червоний кордон", журналів "Молодняк" і "Перець", які містилися на вулиці Сумській, 11.
Під час війни він був в евакуації, працював на радіостанції імені Тараса Шевченка (Саратов), а з 1944-го - в редакції газети "Соціалістична Харківщина". Дебютував Терень Масенко "Маршем робітфаківців" у 1924 році. Як "Перша збірка його поезій "Степова мідь" вийшла 1927 року. Працював письменник також як нарисовець та автор книжок для дітей.
Окремими виданнями вийшли збірки поезій та пісень: "Південне море" (1929), "Ключ пісень" (1930), "П'ятнадцята весна" (1932), "Наша Азія" (1933), "Книга лірики" (1935), "Нові поезії" (1938), "Вітчизна" (1937), роман у віршах "Степ" (кн. І, 1938; кн. ІІ, 1968), "У стані воїнів" (1944), "Срібна дорога" (1946), "Пісня миру" (1952), "Київські каштани" (1954), "Сорок весен" (1957), "Вишневі зорі України" (1960), "Твори" в 2-х томах (1963), "Багряні жоржини" (1969), а після смерті письменника - "Вибране" (1975) та "Поезії" (1983).
Чимало віршів Т. Масенка покладено на музику композиторами Георгієм та Платоном Майбородами, Аркадієм Філіппенком, Миколою Дремлюгою, Климом Домінченим, Ігорем Шамо, Яковом Цеглярем та іншими.
Значне місце у творчості поета належало епічному жанру (роман у віршах "Степ").Уславився Терень Германович і як перекладач: багато східних поетів заговорило українською завдяки Масенку.
Останній, виданий за життя, прозовий твір - есеї та спогади про митців-побратимів Павла Тичину, Максима Рильського, Анатолія Петрицького, братів Майбородів, Джамбула та Янку Купалу, Андрія Малишка. Масенко разом з Юрієм Смоличем в УРСР розпочав процес входження до публічного життя реабілітованих авторів "розстріляного Відродження", з якими він був знайомий особисто.
Помер автор уславленої "Пісні про Дніпро" 6 серпня 1970 року. Похований у Києві.
Його донька Лариса Масенко - одна з провідних сучасних мовознавців і популяризаторів української мови, відомий громадський діяч.