79% українців вірять у перемогу України, але впевненість у ній знижується.
Українці не відмовляються від віри в перемогу, але дедалі частіше говорять про складні сценарії завершення війни. Більшість допускає переговори з Росією, готова розглядати припинення вогню за нинішньою лінією фронту — але за чітких умов. Водночас 62% українців заявляють, що готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 12–21 вересня 2026 року на замовлення ГО «Форум».
79% вірять у перемогу України
Абсолютна більшість українців — 79% — вважають, що у війні в результаті переможе Україна. З них
- 47% безумовно вірять у перемогу України,
- 32% скоріше так вважають
- 7% прогнозують перемогу рф
- 14% не змогли визначитися з відповіддю.
Водночас порівняно з кінцем липня 2026 року впевненість у перемозі стала меншою. Тоді 85% українців загалом вірили в перемогу України, а 60% були безумовно в цьому впевнені.
У вересні частка тих, хто безумовно вірить у перемогу, знизилася з 60% до 47%. Частково це відбулося через зростання кількості тих, хто відповідає «скоріше Україна», а частково — через збільшення частки тих, хто вважає, що переможе Росія.
Таким чином, абсолютна більшість українців продовжує вірити у перемогу, однак ця впевненість стала меншою останній період.
Сценарій завершення війни
На запитання про найбільш реалістичний сценарій завершення війни 41% респондентів обрали варіант, за якого Україна збереже державність і незалежність, але матиме вимушені територіальні втрати. У лютому 2025 року таких було 33%.
За поясненням КМІС, з урахуванням інших варіантів відповідей цей сценарій фактично переважно означає «заморожування» за нинішньою лінією фронту. Водночас йдеться не про офіційне визнання окупованих територій частиною Росії.
Водночас 53% респондентів обрали сценарії, які передбачають деокупацію хоча б частини територій.
Серед них:
- 14% — повернення до фактичних кордонів України станом на початок вторгнення 24 лютого 2022 року;
- 4% — деокупація всієї Донецької та Луганської областей;
- 23% — відновлення територіальної цілісності України в межах 1991 року, включно з поверненням Криму;
- 12% — повне відновлення територіальної цілісності та перенесення бойових дій на територію Росії.
Для порівняння, у лютому 2025 року сукупна частка таких відповідей становила 60%.
75% допускають переговори з Росією
Ще один важливий показник опитування — ставлення до переговорів.
75% українців допускають проведення зараз переговорів із Росією для завершення війни. Не допускають переговорів 21%, ще 4% не визначилися.
У лютому 2025 року результати були практично ідентичними.
Водночас КМІС окремо наголошує: запитання стосувалося саме можливості проведення переговорів, а не готовності України йти на поступки Росії. Тому ці результати не можна трактувати як показник підтримки поступок на користь Росії.
Дослідники також перевірили ставлення українців до конкретного сценарію припинення бойових дій. 69% опитаних підтримали б припинення вогню за нинішньою лінією фронту — але за умови, що Україна:
- юридично не визнає окуповані території частиною Росії;
- продовжує зміцнювати армію;
- продовжує рух до ЄС і НАТО.
За такого сценарію 69% українців готові його підтримати. Не підтримують 22%, ще 9% не визначилися.
КМІС нагадує, що в кінці липня — на початку серпня 2026 року ставлення до різних сценаріїв було різним.
Наприклад, сценарій виведення українських військ з Донбасу в обмін на абстрактні гарантії безпеки від США і Європи підтримували 32%, а 60% його відкидали.
Якщо ж ішлося про «заморожування» за нинішньою лінією фронту та конкретні гарантії безпеки у вигляді посиленого постачання зброї і фінансової підтримки, 59% були готові схвалити такий варіант, а 31% категорично його відкидали.
У травні 2026 року 61% відкидали припинення вогню за нинішньою лінією фронту, якщо не буде гарантій безпеки та посиленого постачання зброї й фінансової підтримки.
Таким чином, за оцінкою КМІС, підтримка припинення бойових дій за нинішньою лінією фронту значною мірою пов'язана з очікуванням реальних гарантій безпеки — зміцненням армії та продовженням руху до ЄС і НАТО.
62% готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно
Попри тривалість війни, більшість українців не називає конкретного терміну, після якого готова вимагати її припинення.
62% заявили, що готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно.
Ще 4% готові терпіти війну умовно довгий період — один рік.
Водночас 23% готові терпіти війну коротший період — декілька місяців або пів року. Ще 11% не визначилися з відповіддю.
Порівняно з попереднім опитуванням наприкінці липня — на початку серпня показники практично не змінилися.
КМІС зазначає, що нинішнє опитування проводилося на тлі початку активного терору із застосуванням реактивних дронів та нових ударів по цивільній інфраструктурі. Водночас ці події, принаймні станом на 12–21 вересня, не призвели до деморалізації населення.
При цьому опитування завершилося до початку ударів по мостах через Дніпро.
Скільки українці готові терпіти війну?
У всіх регіонах половина або більше половини опитаних відповіли, що готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно.
Окремо КМІС звертає увагу на Київ. Попри початок терору реактивними дронами, показник у столиці не знизився.
72% киян готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Наприкінці липня — на початку серпня таких було 69%. Різниця перебуває в межах статистичної похибки.
У вересні показник «стільки, скільки потрібно буде» становив:
- 61% — Захід;
- 72% — Київ;
- 61% — Центр / Північ;
- 55% — Південь;
- 66% — Нижнє Подніпров’я;
- 56% — Схід.
У КМІС вважають, що українці продовжують демонструвати високу стійкість. Попри посилення російського терору проти цивільного населення, українці готові й надалі нести тягар війни заради досягнення прийнятного миру.
Водночас результати свідчать про готовність суспільства розглядати складні варіанти завершення війни. Більшість допускає переговори з Росією та може підтримати «заморожування» бойових дій за нинішньою лінією фронту — але за визначених умов.
За оцінкою КМІС, ці компроміси не мають перетворюватися на односторонні поступки або на те, що буде схоже на капітуляцію України.
Довідка
Опитування КМІС проводилося 12–21 вересня 2026 року в межах всеукраїнського опитування громадської думки «Омнібус». Було опитано 1002 респонденти віком від 18 років методом телефонних інтерв’ю CATI на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.
Опитування охоплювало підконтрольну Уряду України територію. До вибірки не включалися жителі тимчасово окупованих територій, а також громадяни України, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Частина респондентів — ВПО, які переїхали з окупованих територій.
За звичайних обставин формальна статистична похибка такої вибірки з імовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1.3 не перевищувала 4.1% для показників, близьких до 50%, 3.5% — для показників, близьких до 25%, 2.5% — для показників, близьких до 10%, та 1.8% — для показників, близьких до 5%.
КМІС зазначає, що в умовах війни, крім формальної похибки, можливе певне систематичне відхилення. Водночас дослідники вважають результати достатньо репрезентативними для аналізу суспільних настроїв.