Під прицілом дронів: чи можна убезпечити АЗС у прифронтових громадах Харківщини

Із кінця червня російська армія системно атакує автозаправні станції на Харківщині. Якщо раніше такі удари були поодинокими, то нині вони стали майже щоденними.

Це змусило найбільші паливні мережі змінити правила роботи, а місцеву владу — говорити про необхідність державної підтримки для захисту АЗС, які фактично стали елементом критичної інфраструктури.

АЗС стали новою ціллю російських атак

Масовані удари по автозаправних станціях почалися навесні. Відтоді майже щотижня російські безпілотники атакують АЗС у Харкові та області. Для ударів використовують як FPV-дрони на оптоволокні, так і ударні БпЛА інших типів.

Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов заявив, що Росія фактично визначила автозаправні станції одним із пріоритетних об'єктів для ураження не лише на Харківщині, а й в інших прифронтових регіонах — Запорізькій, Дніпропетровській та Сумській областях.

Лише за перші тижні нової хвилі атак пошкоджень зазнали понад 20 АЗС у Харківській області. Загалом від початку повномасштабного вторгнення російські удари пошкодили 74 автозаправні станції у Харкові та області. Частина з них була зруйнована ще у 2022 році під час бойових дій та окупації окремих територій, однак близько двох десятків постраждали саме навесні та влітку 2026 року.

Експерти відзначають, що такі удари мають не стільки військовий, скільки психологічний ефект. АЗС залишаються місцями постійного скупчення людей та автомобілів, тому навіть один влучний удар може спричинити значні людські жертви та посіяти паніку серед населення. Крім цього, це своєрідні помста за удари по НПЗ в рф та бензинову кризу

Чи загрожує це дефіцитом пального?

Попри регулярні атаки, про дефіцит пального на Харківщині наразі не йдеться.

За словами Олега Синєгубова, логістика постачання пального працює стабільно, а оператори продовжують забезпечувати регіон необхідними обсягами бензину та дизельного пального. Основною проблемою сьогодні є не нестача ресурсу, а безпечна робота самих автозаправних станцій.

Дефіциту пального у нас немає. Ані для нашого спецтранспорту, там екстрена швидка, медична допомога, підрозділи ДСНС, національна поліція. Тут ми працюємо, за прикладом, 22-го року в тому числі. Ми його проходили, коли був відповідно дефіцит, коли були черги на автозаправочних станціях. У нас є чіткий алгоритм дію щодо цих ситуацій, зазначив Синєгубов.

Втім, систематичне виведення окремих АЗС з експлуатації може впливати на доступність послуг у конкретних громадах, особливо поблизу лінії фронту, де кількість працюючих заправок і без того обмежена. Зокрема, при на сумській та дніпровській трасах потрібно мати запас пального - там більшість автозаправок розбиті та не працюють. 

Як змінюється робота АЗС

Після серії атак найбільші оператори почали переглядати стандарти безпеки.

  • WOG із 1 липня запровадив спеціальний режим роботи в Харківській, Запорізькій, Сумській, Чернігівській, Дніпропетровській та Херсонській областях. Заправки не працюють із 21:00 до 07:00, уночі вимикається зовнішнє освітлення, а під час повітряної тривоги повністю припиняється відпуск пального, зокрема через сервіс WOG PAY.
  • BVS із 7 липня також скоротила графік роботи — з 06:00 до 21:00. Під час повітряної тривоги обслуговування клієнтів та продаж пального повністю зупиняються.
  • На БРСМ під час тривоги персонал залишає приміщення, будівлі зачиняються, а в'їзди до паливних колонок перекриваються попереджувальними бар'єрами. За словами працівників мережі, рішення ухвалили після випадків, коли відвідувачі залишалися всередині приміщень і не чули оголошення про евакуацію.
  • У мережі OKKO вже кілька тижнів діє інше обмеження — паливо не відпускають "до повного бака". Це пояснюють необхідністю мінімізувати час перебування автомобілів біля колонок та зменшити скупчення людей.

Крім того, низка мереж тимчасово відмовляється від супутніх сервісів, зокрема видачі поштових відправлень, щоб скоротити перебування відвідувачів на території АЗС.

Чи можна захистити автозаправні станції?

Після початку масованих атак міський голова Харкова Ігор Терехов закликав уряд розробити механізми підтримки паливного бізнесу.

На його думку, АЗС фактично стали частиною критичної інфраструктури, адже забезпечують роботу екстрених служб, волонтерів, громадського транспорту та логістики.

Якщо ворог свідомо атакує автозаправні станції, держава не може залишати бізнес із цією проблемою сам на сам. Потрібні спеціальні урядові програми співфінансування, компенсації, пільгове кредитування чи інші механізми, які допоможуть будувати укриття, захищені приміщення для персоналу й відвідувачів та іншу інфраструктуру, здатну зберегти людські життя. Захист об’єктів критичної інфраструктури - це відповідальність не лише їхніх власників, а й держави, зазначив Терехов. 

Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов говорить, що вони мають інженерні рішення, які готові запропонувати операторам. Складність в тому, що ворог атакує різною зброєю, й захист потрібний різний.

Да, у нас були випадки і шахедів, і гербер тощо, тому потрібно нарощувати засоби активного ураження таких, відповідно, дронів. Щодо FPV, далі будемо думати, проговорювати із власниками АЗС, щоб убезпечити таку інфраструктуру хоча би від FPV дронів, зазначив Синєгубов

Водночас він підкреслює, що повністю убезпечити такі об'єкти від ударів без зміни безпекової ситуації неможливо, тому головним способом збереження життя залишається дотримання правил безпеки та оперативне реагування на повітряні тривоги.

Що радять водіям

На тлі нових ризиків водіям рекомендують планувати заправку заздалегідь і не відкладати її на вечірні години, коли частина АЗС уже не працює.

Також фахівці радять:

  • не заправляти автомобіль під час оголошення повітряної тривоги;
  • не затримуватися на території АЗС довше, ніж це необхідно;
  • враховувати скорочені графіки роботи окремих мереж;
  • не залишати автомобілі на ніч біля автозаправних комплексів;
  • стежити за офіційними повідомленнями операторів щодо режиму роботи.

Попри нові обмеження, паливний ринок Харківщини продовжує працювати. Головна зміна стосується не забезпечення пальним, а пріоритету безпеки.