В Україні розгорілася масштабна дискусія навколо нового проєкту Цивільного кодексу України.
Документ, зареєстрований у Верховній Раді як законопроєкт позиціонують як найбільшу реформу приватного права за час незалежності. Але юристи говорять, що немає такої категорії громадян чиїм правам новий кодекс не загрожує.
Одним із головних ініціаторів проєкту став голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Саме він публічно представляв реформу та пояснював її необхідність. За словами авторів, нинішній Цивільний кодекс уже не відповідає сучасним економічним і цифровим реаліям, а також потребує гармонізації з європейським правом.
«Попередній цивільний кодекс був прийнятий у 2003 році, і ви уявляєте, наскільки змінилися відносини з того часу. У ньому досі регламентується таємниця телеграфних повідомлень, але немає нічого про сучасні технології, месенджери чи акаунти. Саме це ми виправляємо», - заявив Стефанчук.
Документ пропонує повне оновлення приватного права та об’єднання цивільного, сімейного і міжнародного приватного права в одному великому кодексі. Серед заявлених цілей:
Сам Стефанчук після хвилі критики заявив, що навколо документа виникла велика кількість «міфів», а робота над кодексом тривала роками із залученням юристів та експертів. Він також пояснював, що термін «доброзвичайність»,якй викликав купу зауважень, є адаптацією європейського принципу boni mores.
Втім після ухвалення документа у першому читанні країною прокотилася хвиля протестів. Акції та публічні кампанії відбулися у Києві, Львові, Одесі та Харкові та інших містах. У соцмережах активно поширювалися заклики виходити на протести проти окремих норм кодексу, а громадські організації почали вимагати його суттєвого доопрацювання.
Найбільше критики новий кодекс викликав серед правозахисних, феміністичних та ЛГБТ-організацій. Після голосування у Верховній Раді активісти заявили, що частина норм не лише не відповідає європейським стандартам, а й може звузити вже існуючі права громадян.
Тому захисники кодексу намагаються іноді представити, що протестують проти кодексу саме ЛГБТ-організацій, тому що вимагають реєстрацією одностатевих родин. Де-факто це інформаційна компанія по спробі маргіналізувати протести.
При в проекті нового кодексу, за словами юристів, є норми, які можуть нашкодити правам будь-яких громадян - чоловікам та жінкам, дітям, власникам майна, тощо.
На початку травня понад 80 громадських організацій звернулися до керівництва Верховної Ради із закликом переглянути проєкт кодексу.Організації заявили, що окремі положення суперечать європейським стандартам та можуть обмежити свободу слова й права людини.
Паралельно в мережі з’явилися численні публікації юристів, журналістів та представників громадського сектору з аналізом окремих статей кодексу. Частина критики стосувалася не лише тем сімейного права, а й загальної юридичної конструкції документа.
Найбільше обговорювали кілька положень документа.
Проєкт прямо визначає шлюб як союз чоловіка та жінки. Також фактичний сімейний союз пропонується визнавати лише між особами протилежної статі, що суперечить європейським вимогам.
Запропоновані норми не лише не створюють механізмів правового визнання таких стосунків, а й фактично скасовують обмежені форми захисту, які існували завдяки судовій практиці, зазначає менеджерка з комунікацій ГО «ТОЧКА ОПОРИ ЮА» Маруся Маруженко у своєї статті виданні "Гендер в деталях".
Окремі статті прямо забороняють усиновлення дітей особами однієї статі. Правозахисники назвали це дискримінаційною нормою.
Однією з найсуперечливіших новацій стало поняття «доброзвичайність». Критики заявляють, що це занадто розмите моральне поняття, яке може дозволити судам суб’єктивно трактувати поведінку громадян. Термін фігурує в більш ніж 40 статтях і може створювати підстави для дискримінації.
Фактично виходить, що людей можна дискримінувати, якщо це відповідає “доброзвичайності”, розповіла медіа співзасновниця “Маршу жінок” Анастасія Герасименко
Проєкт повертає обмеження на розірвання шлюбу під час вагітності та протягом року після народження дитини. А також вводить обов'язковий час на примирення. У якщо жінка зазнає насильства, не обов'язково фізичного, а і психологічного, економічного, це не дозволяє їй захистити свої права та піти від кривдника. Чоловік, так само не зможе розірвати відносини з дружиною, навіть якщо знатиме, що вона зраджує та маніпулює дитиною.
Журналістські організації критикували положення щодо захисту репутації та «презумпції невинуватості», вважаючи, що вони можуть ускладнити журналістські розслідування та створити механізми тиску на медіа.
Критики також звернули увагу на норми про “аморальну поведінку”, “інші розлади” та підстави для обмеження дієздатності. На думку правозахисників, формулювання є надто широкими і можуть призвести до дискримінації людей із психічними розладами або вразливих груп.
Окрему критику серед юристів викликало введення у проєкт кодексу поняття «панування». Критики вважають, що така конструкція є надто розмитою та може створити правову невизначеність у питаннях майнових, сімейних і корпоративних відносин. На їхню думку, відсутність чітких критеріїв для визначення «панування» відкриває простір для суб’єктивного трактування судами та може використовуватись як інструмент тиску у спорах між фізичними особами, бізнесом або членами сім’ї. Також лунають застереження, що поняття потенційно дозволяє розширене втручання у приватні правовідносини без достатньо визначених меж застосування.
Після суспільного резонансу керівництво Верховної Ради заявило, що документ ще доопрацьовуватиметься. Руслан Стефанчук повідомив, що вже почалися консультації з парламентськими фракціями та збір поправок. За його словами, усі зауваження будуть розглянуті під час підготовки документа до другого читання.
Наразі офіційної дати другого читання законопроєкту ще не оголошено. Водночас у парламенті очікують великої кількості поправок, оскільки документ є одним із найбільших за обсягом законодавчих проєктів за останні роки.