На цих картинах багато моря. Спокійного, темного, іноді майже чорного. Хоча ми в Харкові, і до найближчого узбережжя — сотні кілометрів. Це море малювали переселенці з Приазов’я. Так само, як малювали чашки, вікна, кімнати й дрібні побутові речі — усе те, що залишилося в їхніх домівках, які тепер окуповані або зруйновані.
У Харкові відкрили виставку робіт, створених під час арттерапевтичного проєкту для внутрішньо переміщених осіб. Протягом трьох місяців учасники зустрічалися, спілкувалися і малювали. Загалом відбулося п’ять занять, а результатом стали п’ятдесят картин — без відбору, без оцінок і без спроб визначити «кращі».
Тема для малювання була спільною — «вікно у майбутнє». Але в реальності кожен побачив це по-своєму. Для когось це справді було вікно, для когось — просто образи, які з’являлися в процесі.
Самі автори картин говорять, їм важко щось розповідати - все що могли вони сказали фарбами.
Цей проєкт організував благодійний фонд «Free Ukraine Fund», який працює з переселенцями та іншими вразливими групами. Тут надають не лише психологічну, а й юридичну допомогу — для тих, хто втратив житло або намагається відновити документи.
Але, як кажуть самі організатори, зараз людям часто потрібно навіть не це.
І саме це, здається, стало основою зустрічей. Бо майже ніхто з учасників не мав художнього досвіду. Та це й не мало значення.
Що далі?
Ці картини — не про майбутнє в класичному розумінні. Вони радше про спробу його уявити, коли теперішнє цього не дозволяє. Про пошук опори там, де її майже не залишилося.
Протягом 2 тижнів їх можна безоплатно побачити на експозиції в 5 під'їзді Держпрому. А далі їх планують продати з публічного аукціону, а гроші передати переселенцям.