Великдень традиційно є одним із головних родинних свят в Україні. Паска, яйця, домашня ковбаса, сир, масло та м’ясні страви формують символічний “великодній кошик”. У 2026 році його вартість стала ще одним показником економічних змін, які відчувають українські родини.
Порівняння з 2024 роком демонструє не лише інфляційне зростання, а й структурне подорожчання окремих базових продуктів. Найбільше це стосується м’ясної та молочної групи, а також овочів.
За даними Держстату, у першому кварталі 2026 року річна інфляція перевищила 7%, а продукти харчування дорожчають швидше за середній показник. Особливо помітним є зростання у м’ясному та молочному сегменті.
Ціни
У 2024 році середні ціни напередодні Великодня виглядали приблизно так:
- борошно - 22 грн за кг,
- яйця - 60 грн за 10 шт,
- молоко - 50 грн за л,
- масло - 75 грн за 200 г,
- сир кисломолочний - 130 грн за кг,
- твердий сир - 320 грн за кг,
- куряче філе - 150 грн за кг,
- свинина - 180 грн за кг,
- домашня ковбаса - 320 грн за кг.
У 2026 рік ціни на стандартний набір до свята приблизно такі:
- борошно - 28 грн за кг,
- яйця - 75-85 грн за 10 шт,
- молоко - 60 грн за л,
- масло - 95-110 грн за 200 г,
- сир кисломолочний - 160-190 грн за кг,
- твердий сир - 380-420 грн за кг,
- куряче філе - 200 грн за кг,
- свинина - 230-260 грн за кг,
- домашня ковбаса - 400-450 грн за кг.
У підсумку повний великодній стіл у 2026 році обійдеться приблизно у 2500-3200 гривень залежно від регіону та вибору продуктів. Для порівняння, у 2024 році аналогічний набір коштував у межах 1900-2200 гривень. Таким чином, умовний «Індекс Великодня» за два роки зріс приблизно на 30–35%.
Аналітики також відзначають вплив так званої “енергетичної складової” - витрат на автономне живлення підприємств, зберігання продукції та транспортування.
Доходи не встигають за цінами
Попри певне зростання середньої заробітної плати у 2025-2026 роках, темпи подорожчання базових продуктів залишаються високими. Особливо це відчутно для родин із фіксованими доходами - пенсіонерів, бюджетників та внутрішньо переміщених осіб. Частка витрат на харчування у багатьох домогосподарствах знову зростає. Продовольчий кошик українців поступово дорожчає швидше за доходи.
Якщо у 2024 році родина могла витрачати на продукти близько 40-45% доходу, то у 2026 році цей показник у частини українців перевищує 50%. Це означає скорочення витрат на інші потреби - відпочинок, одяг, побутову техніку.
Як адаптуються українці
У соціальних мережах українці діляться, що їх традиційний святковий стіл змінюється. Люди починають:
- частіше готувати паски самостійно замість купівлі готових;
- обирати курятину замість свинини;
- зменшувати кількість м’ясних виробів;
- робити акцент на локальних і сезонних продуктах.
У Львові пенсіонерка Марія каже, що уважніше підходить до покупок.
У Харкові молода родина айтішників також змінила підхід до свята.
Умовний «Індекс Великодня» відображає реальні витрати родин на базовий святковий набір. У 2026 році він демонструє продовження повзучої інфляції та тиск на споживчий бюджет. На ціни також впливатиме сезонний фактор, зменшення запасів овочів та витрати на енергетику. Тому здешевлення базових продуктів у короткостроковій перспективі малоймовірно.
Великодній стіл у 2026 році став помітно дорожчим, ніж два роки тому. Зростання вартості продуктів випереджає доходи частини населення, що позначається на структурі споживання. Втім, попри економічні виклики, Великдень залишається символом родинного тепла і традицій. Українці адаптуються до нових реалій - змінюють набір продуктів, шукають більш доступні альтернативи, але не відмовляються від самого свята.
Нагадаємо, Вербна неділя та католицький Великдень: заходи безпеки на Харківщині.