Імунолог Андрій Волянський розповів про підводні камені нового календаря щеплень, чому правила введення "вакцина від раку" дискримінують пацієнтів, й про те чи потрібно наразі щеплюватися від ковіду.
Про оновлений календар щеплень
Скажіть, будь ласка, новий календар щеплень, який наразі з’явився в Україні, наскільки він кращий за попередній? І якщо в ньому все ж таки є мінуси, то про які головні моменти ви можете говорити?
— По-перше, це не новий календар, це нова редакція календаря, який був прийнятий ще у 2011 році, тобто вже 15 років тому. І, на жаль, я бачу в ньому значно більше мінусів, ніж плюсів. Що саме мається на увазі.
Те, що нам подають як плюс, — це відмова від оральної вакцини проти поліомієліту. Усі пам’ятають так звані «крапельки», які в Україні застосовуються 60 років, навіть більше. Тобто вони вже зовсім не будуть застосовуватися, лише вакцина інактивована, тобто ін’єкційна. І нібито це плюс, тому що вакцина, яка залишається в календарі, не жива, а жива може давати деякі небажані наслідки, в першу чергу у осіб, що контактують із щепленим.
Якщо це люди імунокомпрометовані, то ця вакцина для них несе ризики. Але, враховуючи те, що в Україні в бюджеті немає мультивакцин, до складу яких входили б і АКДП-компонент, і поліомієліт, це автоматично означає, що щеплення проти поліомієліту — це буде ще одна внутрішньом’язова ін’єкція. Чому це погано? Це, безумовно, больовий фактор, для дітей це важливо: або більше ін’єкцій. І, по-друге, це додаткове навантаження, бо це ще одна вакцина, ще одна порція алюмінію. І його загальна кількість, якщо буде зроблено, як це заплановано, 4 дози окремого АКДП індійського виробництва плюс інактивована поліовакцина французького виробництва, — тобто це 8 доз вакцин, і всі містять у складі алюміній.
Зміна стосується терміну введення вакцини БЦЖ проти туберкульозу: іде перенесення з 3–5-ї доби життя на другу добу. Чому це погано? Для новонародженого сам факт пологів — це вже, скажімо так, революція в стані. Дитина переходить у більш агресивне середовище, інший режим харчування, інше навантаження, тобто все зовсім інше.
І, безумовно, цей період адаптації достатньо складний. І чому ми намагаємося ще ускладнити його — для мене незрозуміло, тому що немає жодного обґрунтування.
— А скажіть, будь ласка, чи, можливо, було якесь дослідження, чому відбулося це перенесення? Можливо, були факти зараження?
Я ж кажу: немає жодного обґрунтування. І в цілому кількість заражень на туберкульоз у дітей до року — це декілька випадків на рік, і в більшості це діти, які старші за 6 місяців. Тобто це не є проблемою, як захворюваність у новонароджених.
Далі — щеплення проти гепатиту В. З одного боку, є позитивні зміни: зараз щеплення в пологовому у першу добу не є обов’язковим, тобто можна від нього відмовлятися.
Але, наприклад, є такі пункти, що якщо дитина важить менше за 2 кілограми, то щеплення все ж таки в першу добу обов’язкове. Ну, це теж я не можу пояснити, бо тут немає логіки, немає здорового глузду. Зазвичай, якщо дитина важить при народженні менше за 2 кілограми — це недоношена дитина.
Тобто для неї період адаптації значно складніший, і вона потенційно має більше проблем, ніж будь-яка здорова дитина. І навантажувати її вакциною проти гепатиту В, на мій погляд, зовсім немає сенсу. І навіть зараз більшість вагітних — переважна більшість — мають ці дослідження на гепатит В. І якщо, не дай Боже, матуся інфікована, то, безумовно, це щеплення буде проводитися.
Про вибірковість захисту від раку
— Далі, щеплення проти папіломавірусу…
— Дуже багато питань. По-перше, схема, що пропонується, — однодозова.
У світі зазвичай використовується для дівчат-підлітків дводозова схема. Чому? Тому що друга доза дає набагато більш потужний і, головне, довготривалий захист. Бо головна ціль цього щеплення — захистити дівчину на все життя, адже основна загроза — це рак шийки матки.
І у світі на сьогодні немає довготривалих досліджень саме однодозової схеми. І навіть виробники вакцин не пропонують цю схему, тобто її немає в інструкції. В інструкції є дводозова схема для підлітків і тридозова — для жінок.
Є там ще нюанси: це вакцинація хлопчиків-підлітків, вакцинація ВІЛ-інфікованих підлітків і вакцинація дівчат, що зазнали насильства. Це щеплення для них обмежене в часі — лише до 15 років. А якщо це трапилося у дівчини старше 15 років, вона вже не має права на безкоштовну дозу — це абсурд.
— Скажіть, будь ласка, на ваш погляд, я так розумію, хлопці також можуть не лише передати вірус, а й захворіти?
— Хворіють усі. Вірус папіломи викликає онкологію. Але, безумовно, ризики у жінок набагато більші, бо в першу чергу найбільші наслідки — це рак шийки матки.
Але цей вірус може викликати рак ануса, рак прямої кишки, рак статевих органів і деякі види раку голови та шиї. І це вже гендерно незалежні проблеми.
І більшість розвинених країн вакцинують і хлопчиків також. Там є ще і дискримінація за віком: тобто ми можемо дівчат щепити лише до 14 років безкоштовно.
— На ваш погляд, це пов’язано з тим, що бюджет намагається таким чином економити?
— Для мене це дуже дивно, тому що, наприклад, за даними сайту МОЗу, наш загальний бюджет закупівлі вакцин у позаминулому році складав приблизно 240 мільйонів гривень. Якщо взяти умовно, що у нас дівчат віком 12 років в Україні приблизно 200–250 тисяч, то одна доза вакцини, яка зараз є у бюджеті, коштує близько 5 тисяч гривень. Тобто це мільярд гривень лише на один рік, а пропонується за календарем — з 12 до 14 років, тобто вже не мільярд, а два.
Тобто лише ця вакцина у 4–8 разів перевищує увесь вакцинальний бюджет.
І тут я бачу головний недолік цієї редакції. Ми мали б ввести щеплення проти ротавірусу, проти пневмококу і проти грипу. Це дуже важливо і коштує в рази менше, ніж вакцина проти папіломавірусу.
— Скажіть, будь ласка, що робити людям, які хочуть більше захиститися?
— На жаль, це лише комерційна вакцинація. Батьки мають купувати ці вакцини самостійно — в аптеках або приватних закладах. І, окрім цього, бажано робити щеплення проти ротавірусної інфекції, проти пневмококу і проти грипу.
Якщо вакцина проти ВПЛ вже є в календарі, безумовно, небажано від неї відмовлятися, її потрібно отримати. Але через пів року бажано зробити ще одну дозу за власний кошт, щоб це був повноцінний і довготривалий захист.
Про COVID та необхідність вакцинації
— І ще питання щодо ковіду: чи потрібно зараз вакцинуватися?
— Це дуже складне питання. По-перше, ті вакцини, що зараз є в Україні, — це РНК-вакцини, і вони, скажімо так, мають як недостатню ефективність, так і питання до профілю безпеки. По-друге, вони вже застаріли.
Тобто вакцини надходять в Україну через рік-два після їх створення, і відповідних штамів уже немає в циркуляції. І по-третє, зараз значно зменшилася циркуляція вірусу SARS-CoV-2 і знизилася летальність.
Тому, на мій погляд, доцільно вакцинувати лише групи ризику — людей похилого віку та тих, хто має супутні хронічні захворювання. І це, безумовно, дискусійна позиція.