Нижанковичі — давнє галицьке селище, затиснуте між сучасним польським кордоном і річкою Вігор. Фактично воно лежить на своєрідному «острові», і навіть сьогодні потрапити сюди непросто.
Містечко розташоване в прикордонній смузі: без паспорта сюди не пускають, а з початком повномасштабної війни в’їзд можливий лише через блокпост — і то за наявності реєстрації або спеціального дозволу.
Втім, якщо всі перешкоди подолано, можно роздивитися справжній «набір краєзнавця»: стара ратуша, палац, костел, оборонна церква, цвинтарі, каплички та фрагменти давньої міської забудови.
ІСТОРІЯ СЕЛИЩА
Перші письмові згадки про містечко, яке тоді називалося Краснополе (Краснопіль), датуються 1377–1378 роками. У XV столітті Нижанковичі отримали статус міста та Магдебурзьке право. Замку тут ніколи не було — його роль виконував оборонний костел, який не раз рятував мешканців від нападів татар, турків і сусідніх «доброзичливців». Місто неодноразово руйнували й грабували, зокрема у 1524, 1624 та 1657 роках.
КОСТЕЛ
Оборонний костел Святої Трійці, заснований ще у XIII столітті й перебудований у XVI столітті, зберіг риси фортифікації: бійниці, масивні стіни та вали. Храм неодноразово відновлювали, а наприкінці XIX — на початку XX століття його суттєво перебудували. У 1910 році тут звели високу дзвіницю.
ЦЕРКВА ПРЕСВЯТОЇ ТРІЙЦІ
Не менш цікава й церква Пресвятої Трійці — унікальний зразок галицької архітектури з кам’яною основою та дерев’яними наметовими верхами. Її багатоярусні бані з «цибулястими» завершеннями здалеку здаються вкритими ґонтом, хоча насправді це стилізована бляха.
РАТУША
Серцем Нижанковичів вважається ратуша, збудована у 1759 році. Вона виглядає стримано, майже без декору, але має одну унікальну деталь — шпиль із фігурою оленя в натуральну величину, елементом міського герба. Колись олень, імовірно, слугував флюгером. До Другої світової війни в ратуші працювали магістрат і пожежна частина, пізніше — аптека, швидка, електростанція, а з 1960-х років будівлю перетворили на гуртожиток ПТУ. Сьогодні ратуша стоїть порожня і стрімко руйнується.
ПРИКОРДОННІ ОКОЛИЦІ
На північній околиці містечка, буквально впритул до кордону, розташований район Заболотці. Колись це було окреме село, нині — частина Нижанковичів. Саме тут можна побачити старий парк із красивим палацом, залізничний вокзал австрійського періоду та пункт пропуску «Нижанковичі — Мальговіце».
Нижанковичі — це місце, де історія відчувається на кожному кроці, але водночас залишається майже невідомою. І, можливо, саме прикордонний статус зберіг для нього цю особливу, трохи заборонену атмосферу.
Нагадаємо, куди поїхати з Харкова на Різдво та Новий рік: ТОП маршрутів