Сьогодні у Харкові працює 18 безпечних освітніх локацій: сім підземних шкіл, шість станцій метро та укриття, облаштовані на базі закладів освіти.
В комбінованому форматі зараз навчається понад 17,6 тис. дітей - це у 22 рази більше, ніж два роки тому. Ще три підземні школи планують відкрити на початку 2026 року. Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов.
«Харків показує: в надскладних умовах ми можемо відновлювати, будувати, вдосконалювати та створювати безпечні й комфортні умови для навчання дітей. Це точно не дешево і не легко з точки зору технічних рішень, але це можна і потрібно робити, щоб діти могли повноцінно навчатися», - наголосив мер.
Також в Харкові розробили проєкт безпечного дитячого садка, реалізація якого потребуватиме значних ресурсів і часу.
«Такий дитсадок коштуватиме дорожче, ніж школи, які ми будуємо з урахуванням всіх вимог безпеки. Та це буде унікальний для України проєкт, і ми його обов’язково реалізуємо», - наголосив Ігор Терехов.
Зараз для дітей 5-6 років у Харкові організовані заняття у так званих «метросадочках». Вихователі працюють з малечею у вихідні дні в обладнаних безпечних приміщеннях, що дозволяє підготувати дітей до школи.
Зокрема, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна та Харківський національний медичний університет облаштовують великі укриття, здатні одночасно прийняти кілька тисяч студентів. Зараз у ХНМУ вже працює гібридний формат: практичні заняття проводяться офлайн, лекції - онлайн. За словами мера, у медичному університеті облаштовано 10 укриттів, розрахованих на 2,5 тис. осіб. Також частину занять офлайн відновили в ХНУРЕ.
Відповідно до урядового проєкту держбюджету, в 2026 році планується підвищення зарплат освітян на 50%, а також є пропозиція про поетапне підвищення на 50% заробітної плати для працівників університетів.
«Це вагомий крок, але навіть з таким переглядом оплати праці нерівність між освітянами у громадах-форпостах і тих, де навчання проходить у більш сприятливих умовах, не зникне», - зазначив мер.
За його словами, чинна формула розподілу освітніх субвенцій насамперед орієнтована на кількість учнів, тому східні області, які найбільше потерпають від бойових дій, отримують менші нарахування. Мер наголосив, що у 2026 році необхідно збільшити субвенцію для прифронтових регіонів, запровадивши додатковий коефіцієнт. Це дозволить підтримати вчителів і утримувати освітню інфраструктуру там, де вона найбільш вразлива.
Наразі місцевим бюджетом визначена надбавка вчителям, які працюють в Харкові, зокрема під землею, але цього недостатньо, вважають в міськраді, потрібні урядові рішення.