За тиждень суди на Харківщині винесли шість вироків пов'язаних з непокорою, два кримінальні порушення проти безпеки України та вирок за колаборантську діяльність.
З кінця травня по початок вересня 2022 року, під час окупації селища міського типу Борова Харківської області, обвинувачений добровільно зайняв посаду в окупаційному правоохоронному органі під назвою «Управление внутренних дел Военно-гражданской администрации Харьковской области». Він виконував обов'язки «помічника оперативного чергового чергової частини пункту поліції №1» і патрулював вулиці, забезпечував контроль на масових заходах.Також отримував оплату в російських рублях.
Адвокат стверджував, що вина не доведена, відсутні прямі докази умислу. Захист заявляв про недопустимість деяких доказів, але суд відкинув доводи захисту, вважаючи їх обраною лінією захисту для уникнення відповідальності.
Суд визнав винним та присудив 13 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 15 років та конфіскацію всього майна, яке є його особистою власністю .
3 червня 2022 року, під час окупації села Петроіванівка Харківської області, обвинувачений спільно з іншими російськими військовослужбовцями, діючи з корисливих мотивів та мотивів національної нетерпимості, під загрозою вогнепальної зброї виманив у водія місцевого національного парку ключі та документи на службовий автомобіль Renault Duster. Автомобіль був незаконно забраний і використовувався для особистих цілей.
Дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 28 - вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою та ч. 1 ст. 438 КК України - порушення законів і звичаїв війни, а саме – жорстоке поводження з цивільним населенням та розграбування.
Суд визнав винним та присудив 9 років позбавлення волі та відшкодування вартості автомобіля.
Обвинувачений, військовослужбовець, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, 20.12.2024, самовільно залишив місце служби в селі Шовкопляси, Дергачівського району, Харківської області та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби до 28.05.2025.
Він визнав себе винним за двома статтями:
- Частина 5 статті 407 КК України — самовільне залишення місця служби без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану.
- Частина 4 статті 185 КК України — таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у житло. Під час СЗЧ, 19.03.2025, викрав дриль та зварювальний апарат з будинку, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на суму 5 556 грн 66 коп.
Суд визнав винним та шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначив покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Обвинувачений відмовився від отримання повістки, про що було складено акт. Він не з'явився до ТЦК та СП у визначений час, не повідомивши про причини неявки. Він не визнав своєї провини та пояснив, що не міг оформити догляд за хворою матір'ю через відсутність паспорта старого зразка. Також він посилався на релігійні переконання, які, за його словами, забороняють йому воювати, але він готовий проходити службу, не пов'язану зі зброєю. Суд визнав доводи обвинуваченого про релігійні переконання та догляд за матір'ю необґрунтованими, оскільки він не надав підтверджуючих документів.
Суд визнав винним та призначив йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 75 КК України, обвинувачений звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.
28.07.2024 обвинувачений, будучи військовослужбовцем, самовільно покинув місце служби у військовій частині, розташованій у Харкові. Він не повернувся до місця служби, не виконував свої обов'язки і не повідомляв про своє місцезнаходження. 06.08.2024 його було виявлено та затримано працівниками Військової служби правопорядку.
Він пояснив, що поїхав провідати батьків у Харкові, і хоча командир наказав повернутися, він цього не зробив. Обвинувачений щиро розкаявся та висловив намір продовжувати військову службу у майбутньому.
Суд визнав винним та в якості покарання обрав 5 років 2 місяців позбавлення волі.
09.08.2023 у населеному пункті Загризова, Харківської області, обвинувачений отримав від заступника командира батальйону бойове розпорядження. Наказ вимагав від нього та інших військовослужбовців спланувати та провести бойові дії, зайняти оборонні позиції у населеному пункті Новоселівське для запобігання прориву ворога. Приблизно о 12:30 того ж дня, перебуваючи на території військової частини в присутності особового складу, обвинувачений відкрито відмовився виконувати цей наказ.
Суд визнав винним та призначив 2 роки позбавлення волі, але згідно зі статтею 58 КК України, це покарання було замінено на службове обмеження для військовослужбовців. Термін обмеження становить 2 роки, протягом яких у дохід держави відраховуватиметься 20% грошового забезпечення обвинуваченого.
Обвинувачена у Telegram-боті поширила кілька публікацій. У цих повідомленнях вона виправдовувала агресію, припускала, що обстріли Харкова є "провокаціями" з боку України, а також заперечувала відповідальність РФ за руйнування, вказуючи, що СРСР "може робити зі своїм спадком" усе, що забажає.
Збирала та поширювала інформацію про місця дислокації військовослужбовців ЗСУ, зокрема біля Харківського національного автомобільно-дорожнього університету та Харківської міської ради, використовуючи свій обліковий запис у Telegram. Ці відомості не були у відкритому доступі.
Суд визнав винною та призначив в якості покарання 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
3 жовтня 2022 року обвинувачений самовільно залишив місце служби у військовій частині, щоб поїхати додому "відпочити". Він не повідомив про це командуванню. 23 жовтня 2022 року він повернувся до частини. 24 вересня 2023 року обвинувачений знову самовільно залишив місце дислокації, мотивуючи це небажанням "йти на позиції, оскільки переймався за своє життя". 7 березня 2025 року він самостійно з'явився до правоохоронних органів.
Він підтвердив, що двічі самовільно залишав військову частину. Висловив щире каяття, осудив свої дії та просив врахувати, що він є військовослужбовцем-контрактником, який уклав контракт ще до початку повномасштабного вторгнення.
Суд визнав винним та призначив 5 років позбавлення волі.
Нагадаємо про вироки минулого тижня.