У 2024 році вулицю Жилярді Харківська міська рада перейменувала на честь Олександра Гінзбурга.
Олександр Гінзбург (21.06(4.07).1876 – 1949) – архітектор, інженер. Народився у м. Слов’янськ Харківської губернії (нині Донецької області). За рік родина майбутнього архітектора переїхала до Харкова та оселилася на Сумський в будинку №11.
Закінчив 3 харківську гімназію, фізико-математичний факультет Харківського університету (1898) та Харківський технологічний інститут (1903). Зі знаннями іноземних мов та грошима заможного батька-лікаря подорожував Європою, де надихнувся витворами мистецтва, архітектури та будівництва.
Працював у власному проєктному бюро (1903 – 1917). Воно розмістилось упобудованому самим Гінзбургом чотириповерховому будинку в стилі "модерн" поруч із будинком батьків. Пізніше в цій будівлі по провулку Грабовського, 4 знаходився спортклуб "Золота рибка".
За його проектами зведено 125 будівель у Харкові, Катеринославі, Сумах, Луганську та інших містах. У Харкові, зокрема, це будинки на Сумській №№ 26, 45, 49, 65, 80, 108, на Пушкінській (Сковороди) № 19, Чернишевській № 59,Римарській №23. У 1909 – 1912 рр. за кошти, пожертвувані тютюновим фабрикантом П. Бурасом, Гінзбург збудував будинок єврейського благодійного товариства (Куликівська, 12). Тепер у цьому будинку міститься Національна фармацевтична академія.
Провулок Плетнівський, 7 (архітектор Гінзбург)
Створив топографічний план Харкова (1916, спільно із землеміром М. Жанрідом).
Після революції 1917 року архітектор розорився, втратив всю власність і поїхав до Ростова-на-Дону.
Викладав там до 1922 року, потім працював на будівництві Донбасу. До Харкова повернувся 1924 року, активно займався промисловою архітектурою, брав участь у реконструкції фабрики ім. Тинякова та інших підприємств легкої промисловості. Він читав лекції в Інженерно-будівельному інституті та інших вишах, - пише А.Лейбфрейд у книзі "Чудовий зодчий, вчений та педагог".
У 1930-ті роки Гінзбург став одним із найкращих у країні фахівців з акустики, проектував акустичні системи театрів, Палацу піонерів, Будинку Червоної армії. У роки війни Олександр Маркович був у евакуації у Тбілісі, де викладав у вишах. Повернувшись до Харкова, Гінзбург дізнався про знищення євреїв фашистами у Дробицькому Яру. Він захопився відродженням єврейських національних традицій, але антисемітська кампанія післявоєнних років, не оминула й вченого. Гінзбурга усунули від педагогічної роботи та закрили єврейське товариство.
Ні в чому не винна, самотня людина похилого віку, втративши роботу, не стала нікого обтяжувати проханнями про допомогу. Сяк-так перебиваючись, Гінзбург захворів, потрапив до лікарні, де й помер 1949 року. Нечисленні друзі-архітектори, що залишилися, тихо поховали його на 3-му міському цвинтарі. Пам'ять про минуле почала стиратися. Тільки наприкінці 1970-х згадали про заслуги видатного інженера-архітектора, - пише Лейбфрейд.
Шану видатному вченому віддали вже у 21 сторіччі, на будинку, де він працював відкрили мемораільну дошку, а у 2024 році назвали його імʼям вулицю, що поєднує центр міста із Салтівкою.
Нагадаємо, нова мапа Харкова: перейменування, - в'їзд Архітектора Тона