Виставка «Страсті по любові » - це вшанування пам’яті поета, публіциста, лауреата Національної премії ім.Т.Г.Шевченка Степана Сапеляка, життєва історія якого не дає згаснути в серцях громадян України вогню національної свідомості.
Персональний ряд учасників виставки визначили мистецтвознавчі есе Сапеляка 1981-2012 років, присвячені художникам, які весь цей час були для нього дружньою підтримкою, осередком творчого спілкуваня. До експозиції увійшло понад сорок творів живопису, графіки, декоративного мистецтва з колекції Харківського художнього музею і приватних збірок, а також примірники поетичних збірок і публіцистики, виданих за життя поета.
Презентація заходу відбудеться у Виставковій залі Харківського художнього музею 26 березня 2015 року, в день народження поета, о 16.00.
Уродженець Поділля (с.Росохач Чортківського району Тернопільської області) Степан Сапеляк зі студентських років став учасником національно-визвольного руху, виступав проти насильницької русифікації, арештів свідомих інтелектуалів. За активну громадську позицію, участь в акціях протесту 1973 року Сапеляка було виключено з Львівського державного університету ім.І.Франка, арештовано і засуджено. Йому інкриміновано «підрив і повалення суспільно-політичного ладу СРСР та відрив Радянської України від Союзу…» та позбавлено волі на п’ятирічний термін з наступним перебуванням на засланні. В свої 22 роки Степан був одним з наймолодших політв’язнів радянських таборів. Ім’я Сапеляка в числі «в’язнів сумління» назвав у своїй Нобелівській промові академік Андрій Сахаров (зачитано Оленою Боннер 10 грудня в Осло).
Після звільнення, з 1981 року і наступні понад тридцять літ (половину свого недовгого віку), Степан Сапеляк прожив у Харкові. Навколо нього, неординарної особистості з утаємниченим ореолом «політв’язня» гуртувалась творча еліта міста. Художників, поетів, письменників, журналістів, акторів приваблювали відкритість, простота і дотепність Степана, майже дитяча безпосередність і емоційність, які поєднувались із ґрунтовними знаннями християнської і національної історії, літератури, мови. «Він розбудив у мені українця», – ці слова харківського митця Михайла Попова, одного з найближчих товаришів Степана Сапеляка, тепер заслуженого художника України, міг би підтвердити кожний, хто взяв участь у виставці. Особливе місце в її експозиції займають роботи нині спочилих у Бозі харківських митців Віктора Гонтарова і Валера Бондаря, які були духовними побратимами Степана в питаннях осмислення змісту і шляхів розвитку української культури. Сучасне мистецтво Харкова на виставці уособили художники, творчість яких Степан підбадьорював пишномовним поетичним стилем своїх публічних виступів і письмових рецензій. Серед них Наталя Чернова, Петро Мось, Володимир Носань, Вадим Петров, Микола Базиль та ін. Ідея вшанування пам'яті Степана Сапеляка художньою виставкою належить художнику В.Шапошникову. Захід не пов’язано з ювілейною датою, він є виявом шани достойникові – яскравій творчій особистості, справжньому патріоту України. Концепція заходу сформувалась в процесі підготовки презентаційного матеріалу. Спеціально для виставки було виконано кілька робіт. Серед них портрети Степана Сапеляка: графічний – роботи молодої місткині А.Єлізарової і живописний – відомого художника О. Лазаренка. Митцями групи «Слобожанське буриме» створено живописне панно «Той, хто несе хрест». Принцип втілення задуму пов’язує цю роботу із циклом виконаних у співавторстві (В.Грицаненко, О.Лазаренко, О.Лисенко, О.Шеховцов) монументальних живописних композицій, що присвячені культурним героям ХХ століття.