Досить точним є твердження про те, що не існує об'єктивної історії. Підручники коригуються і переписуються у відповідності з інтересами сучасної політики, проливаючи світло на те, що раніше було не важливо, а деякі події навпаки стираючи з пам'яті. Однією з найбільш проблематичних дат, що викликають суперечки і конфлікти в українському суспільстві є 9-те травня, відоме як День перемоги. Позиції переможців і переможених форсуються і набирають спекулятивні обороти сучасного контексту. Специфіка української соціально-політичної ситуації породила два полюси, що спекулюють на різних фактах історії. Сьогоднішній контекст Дня перемоги балансує між декоративним святом з парадами, феєрверками і концертами зірок естради в кращих традиціях радянського минулого і спалахами вуличного насильства між людьми, що відстоюють свою точку зору на історичну справедливість, виходячи з червоно-чорними прапорами УПА або з георгіївськими стрічками. Крім розпалювання народної ворожнечі, ця активна бінарність топчеться по пам'яті і повазі до загиблих жертв війни, незалежно від їх поглядів, перетворюючись з випадковості в набираючий обертів ритуал насилля. Однак опис цієї ситуації лише за допомогою білого і чорного, хороших і поганих, лівих і правих - не вірний, більш того він є брехливим. Брехнею є політичний театр, який змішує вкрай важливі і гострі поняття: патріотизму і фашизму, антифашизму й імперіалізму. Український політикум, що займався цілеспрямованими спекуляціями на подіях минулого замість вирішення сучасних проблем, в результаті поставив під загрозу цілісність суспільства та держави, перетворюючи колишніх друзів, товаришів і сусідів на ворогів.

Сучасна українська ситуація перманентних протестних спалахів, переповнена підміною понять, ускладнює позицію адекватної аналітики і рефлексії, що не була б заплямована оманою радикальної бінарності. Реальна політика вимагає постійного оновлення, позбавлення від брехливої і абсурдної пропаганди, що вимагає обирати чиюсь одну сторону і зневажати інших, направляє громадську енергію в порожнє русло ненависті, вигідне тій чи іншій групі політичних еліт. За допомогою дослідження, аналізу, рефлексії та інших засобів мистецтва по осмисленню ситуації, важливо представити різні точки зору, справедливих щодо суспільства і окремих людей, що з повагою ставляться до історичної пам'яті але готові боротися за майбутнє.

Проект представляє міжнародну виставку сучасного мистецтва, дискусію за участю авторів та паралельну програму кіно і відео показів.

Учасники:

  • Анна Вітт (Німеччина).
  • Артур Жмєівський (Польша).
  • Ольга Житліна та Давід Тер-Оганян (Росія)
  • Олександр Бурлака та Олексій Радинський
  • Борис Михайлов
  • Леся Хоменко
  • Микита Кадан
  • Давід Чічкан
  • Саша Курмаз
  • Тарас Камінний
  • Сергій Попов та Микола Рідний (Україна)

Куратор: Микола Рідний

Керівник проекту: Наталія Іванова

Менеджер проекту: Анна Кравченко

Тел: 095 801-30-83, 057 760-47-13.