НАБУ та САП викрили схему легалізації 150 млн грн, які, за версією слідства, могли використати для внесення застави за фігуранта справи «Мідас» Германа Галущенка.
У НАБУ також заявили, що внесення застави за підозрюваних через пов’язані компанії може перетворюватися на окремий прибутковий бізнес.
НАБУ викрило схему на 150 млн грн
НАБУ та САП заявили про викриття організованої групи, яка, за даними слідства, легалізувала 150 млн грн готівки. Ці кошти через рахунки підконтрольних компаній могли використати для внесення застави за фігуранта справи «Мідас» Германа Галущенка.
У справі фігурують посадовці Офісу Президента, народні депутати та керівники державного «Сенс Банку».
За версією слідства, для реалізації схеми група залучила банк та його топменеджмент. Правоохоронці вважають, що учасники отримали фактичний контроль над банком на початку червня 2026 року.
Що обговорювали на записах НАБУ
У межах операції «Форест Гамп» НАБУ оприлюднило аудіозаписи розмов фігурантів. На них, зокрема, йдеться про вплив на роботу державного банку, діяльність антикорупційних органів та спроби встановити контроль над окремими процесами.
У записах також згадується народний депутат Данило Гетманцев. Він заперечив свою причетність до схеми та заявив про готовність пройти поліграф.
Серед інших фігурантів, за даними НАБУ та оприлюдненими матеріалами, — заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, колишній народний депутат Максим Микитась, нардеп Вадим Столар та керівники «Сенс Банку».
Водночас сам факт згадування у матеріалах слідства не означає доведеності вини — остаточне рішення ухвалює суд.
У НАБУ розповіли про «бізнес» на заставах
Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов заявив, що в окремих корупційних справах застава може використовуватися не лише як запобіжний захід, а й як інструмент легалізації коштів.
За його словами, іноді за підозрюваних десятки або сотні мільйонів гривень вносять компанії, які формально не мають із ними зв’язку. Йдеться про підприємства із сумнівною діяльністю, чиї номінальні власники не можуть пояснити походження коштів та причини внесення застави.
Абакумов пояснив, що механізм може полягати в обміні готівки сумнівного походження на безготівкові кошти компаній. Після цього підприємство офіційно виступає заставодавцем.
На заставі могли заробляти до 30%
За словами детектива НАБУ, у справі «Мідас» вартість такої послуги могла становити від 10% до 30% від суми застави.
Таким чином, стверджує Абакумов, йдеться вже не просто про допомогу конкретному підозрюваному, а про потенційно прибуткову послугу для кримінального середовища.
Він також назвав заставу в таких випадках своєрідною «платою за мовчання», якщо її внесення дозволяє іншому учаснику злочинної діяльності залишатися на волі та продовжувати впливати на схему.
У НАБУ говорять про необхідність змін
Абакумов вважає, що держава має перевіряти компанії, які раптово вносять за підозрюваних великі суми: встановлювати їхніх реальних власників, походження коштів та зв’язки із фігурантами кримінальних проваджень.
За його словами, законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року може стати основою для відповідних змін. Перевірку законності походження коштів, на його думку, потрібно проводити до внесення застави, а не після того, як підозрюваний уже вийшов із СІЗО.
Що відбувається у справі «Форест Гамп»
У межах розслідування правоохоронці провели обшуки, зокрема у головному офісі «Сенс Банку». Учасникам схеми, за даними НАБУ, повідомили про підозри за ч. 3 ст. 209 КК України — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом.
Розслідування триває.