Прах полковника Армії Української Народної Республіки та першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця повернули до України з Нідерландів.
Його останки понад 88 років зберігалися на роттердамському кладовищі Кросвейк, де полковник був похований після загибелі у 1938 році.
Рішення про повернення Коновальця було ухвалене урядом у липні 2026 року. Кабінет Міністрів затвердив окремий план заходів, до якого залучили Міністерство у справах ветеранів, Міністерство закордонних справ, Міністерство оборони та Український інститут національної пам’яті. Україна також отримала необхідні дозволи нідерландської сторони на ексгумацію та транспортування останків.
Після прибуття в Україну прах зустріли з державними та військовими почестями. Наступним етапом має стати державна церемонія перепоховання на території Національного військового меморіального кладовища. Точний час проведення церемонії не розголошували з міркувань безпеки.
Повернення Коновальця має не лише меморіальне, а й символічне значення. Це частина дій зі створення Українського національного пантеону. 1 липня 2026 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Український національний пантеон» (реєстр. №15360), ініційований Президентом України. Метою цього рішення є створення у Києві єдиного державного меморіального комплексу для почесного перепоховання видатних діячів української нації та встановлення кенотафів.
Тепер поховання Коновальця переноситься до України — поруч із могилами інших діячів українського визвольного руху, зокрема Андрія та Софії Мельників, яких також перепоховали у травні 2026 року на Національному військовому меморіальному кладовищі.
Євген Коновалець — український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, засновник і перший керівник Організації українських націоналістів (ОУН).
Народився 14 червня 1891 року в селі Зашків поблизу Львова. Під час Першої світової війни служив в австро-угорській армії, потрапив у російський полон. Після революції 1917 року долучився до створення українських військових частин. Очолив Січових стрільців, які брали участь у боях за Українську Народну Республіку.
Після поразки українських визвольних змагань Коновалець продовжив боротьбу в еміграції. У 1929 році у Відні став одним із засновників ОУН та очолив її Провід. Організація займалася підготовкою кадрів, підпільною діяльністю та боротьбою за незалежну українську державу.
23 травня 1938 року Коновальця вбили в Роттердамі. Він загинув унаслідок вибуху бомби, замаскованої під подарунок. Вбивство організували радянські спецслужби, а безпосереднім виконавцем був агент НКВС Павло Судоплатов.
Коновалець став однією з ключових постатей українського визвольного руху XX століття. Українські військові-націоналісти, зокрема "Азов" Андрія Білецького та Кракен називають його Провідником, а тому саме Третій армійський корпус організував прощання з полковником в Києві
На почесну варту до Патріаршого собору в Києві Коновалець прибув на легендарному броньовику Austin часів Української революції, який відреставрували бійці Третього армійського корпусу.
«Сьогодні тут зустрічаються два покоління. Полковник Євген Коновалець уособлює покоління Січових стрільців, Чорних запорожців, бійців УВО, ОУН та УПА. Ми — покоління Майданів, АТО і великої російсько-української війни. Кожне з попередніх поколінь отримувало українську справу незавершеною. Ми — перше, яке має реальний шанс розірвати важкий ланцюг і довести справу полковника та всіх великих попередників до кінця», — бригадний генерал, командир корпусу, харків'ян Андрій Білецький під час церемонії у соборі.
У Харкові також вшанували пам'ять Євгена Коновальця. Декількома днями раніше тут був відкритий мурал на честь полковника