Стрічка «Лебедине озеро. Зона», створена Юрієм Іллєнком за сценарієм Сергія Параджанова, стала однією з найсильніших робіт українського кіно кінця ХХ століття.
Фільм про свободу, тоталітаризм і людську гідність отримав міжнародне визнання та досі вважається пророчим.
Фільм, який став поверненням Юрія Іллєнка
«Лебедине озеро. Зона» вийшов у 1990 році, у часи перебудови та гласності. Для Юрія Іллєнка це була одна з небагатьох картин, де він одночасно виступив режисером, оператором і співавтором сценарію.
Стрічка фактично стала поверненням митця до великого кіно після тривалого творчого протистояння з радянською системою. Водночас вона вийшла напередодні нових кризових часів: наступний повнометражний фільм Іллєнко зняв лише через 11 років, і він став останнім у його кар'єрі.
Сценарій Сергія Параджанова
Співавтором сценарію виступив легендарний режисер Сергій Параджанов, який шість років провів у радянських таборах. Саме його особистий досвід ліг в основу багатьох сцен картини.
Події фільму розгортаються у виправній колонії. За сюжетом, за кілька днів до звільнення втікає ув'язнений, який знаходить прихисток у постаменті монумента «Серп і молот». Там він зустрічає жінку, між ними виникають почуття. Згодом чоловіка повертають до колонії, а його доля стає символом трагічного зіткнення людини з тоталітарною системою.
Зйомки проходили на Донбасі
Найбільш вражаючі сцени були зняті у Перевальську на Луганщині — саме в тій колонії, де відбував покарання Параджанов.
Пізніше Юрій Іллєнко згадував слова режисера: