Другий Святвечір, який передує святу Водохреща, за новоюліанським календарем припадає на 5 січня. Це особливий вечір духовної зосередженості та стриманості, що має свої усталені звичаї — як у харчуванні, так і в церковному житті.
Коли і як святкують другий Святвечір
Раніше напередодні Водохреща українці збиралися за столом 18 січня (за юліанським стилем). Після календарної реформи дата змістилася, тож нині другий Святвечір відзначають 5 січня, а саме Водохреща — 6 січня.
Але це вносить значну плутаницю в народні звичаї. Якщо перенесення Різдва на 25 грудня більшість сприйняла спокійно - загальна європейська традиція виявилася близькою, то що робити завтра - пірнати вводу чи йти колядувати, адже за юліанським стилем завтра саме Різдвяний святвечір, багато хто не знає.
Тому, якщо ви дотримуєтесь юліанського календаря, то завтра у вас Різдвяний святвечір, початок святок та коляди, якщо прийняли новоюліанський й святкували Різдво з 24 та 25 грудня, то сьогодні у вас другий Святвечір, а завтра Водохреща.
Що таке другий Святвечір?
Цей вечір відрізняється від різдвяного Святвечора більшою строгістю: на столі — лише пісні страви, а атмосфера спокійна й молитовна.
Традиційно готують 7 пісних страв. Допускається й більша кількість, але за народною традицією, важливо, щоб вона залишалася непарною. Центральне місце, як і на Різдво, посідають кутя та узвар, однак кутя цього разу особлива, так звана“голодна кутя”. Вона складається з:
Без масла, вершків чи меду. Дозволяється додати трохи маку, родзинок або цукру, але без горіхів, сухофруктів чи інших поживних додатків. Така простота символізує стриманість і духовне очищення.
Традиційні страви другого Святвечора
- За народними віруваннями, пісні страви цього вечора мали принести родині добробут і злагоду впродовж року. Найчастіше готують:
- голодну кутю;
- пісний борщ;
- запечену або варену рибу;
- пісні пироги;
- голубці з грибами;
- страви з овочів та бобових;
- узвар.
Освячення води
Важливою частиною цього дня є освячення води в храмах. Після богослужіння віряни приносять її додому, і саме з цієї освяченої води традиційно починають вечірню трапезу. У багатьох селах, там де немає церкви ПЦУ або на річках та джерелах ритуал освячення води проводять зранку.
Що каже ПЦУ про пірнання у воду на Водохреща
Православна Церква України наголошує, що пірнання в ополонку не є церковною вимогою чи таїнством. Освячення води має духовний сенс, а купання — це народна традиція, а не обов’язковий релігійний обряд.
Дехто навіть наголошує, що це новомодна московська забавка, до українських традицій вона немає відношення.
Зауваження лікарів та рятувальників
Лікарі попереджають, що пірнання в ополонку не підготовленим людям скоріше шкодить - це небезпечно для серця та тиску, можна втратити свідомість, застудитися.
Під час святкування Водохреща важливо дотримуватися правил безпеки, щоб уникнути нещасних випадків, нагадали рятувальники. А саме:
- Купайтеся лише у спеціально облаштованих та дозволених місцях
- Не заходьте у воду наодинці — поруч мають бути люди
- Перед зануренням розігрійте тіло, не вживайте алкоголь
- Занурюйтеся поступово, не пірнайте з головою
- Перебувайте у воді не більше 10–15 секунд
- Після купання одразу витріться, одягніть теплий сухий одяг і взуття
- Людям із хронічними захворюваннями краще утриматися від купання
- Дітям дозволяйте купання лише під постійним наглядом дорослих
Також, враховуючи військові дії та обстріли, рекомендується уникати відвідування масових заходів та суворо дотримуватися обмежень, запроваджених на час дії воєнного стану.