Харківській області завершили збирання ранніх зернових.
За попередніми даними, аграрії намолотили понад один мільйон тонн зерна — це на 15% менше, ніж у 2024 році. Про це розповіла Суспільному начальниця відділу землеробства обласного департаменту агропромрозвитку Оксана Федишина.
На врожай вплинули як погодні умови — посуха, приморозки й грози, — так і бойові дії. - зазначила Федишина.
Найбільшу врожайність пшениці цьогоріч показав Богодухівський район на півночі Харківщини. Окрім погоди на врожай вплинули обстріли - рашисти намагалися дистанційно спалити хліб. Крім цього частина полів залишається не засіяною через те, що вони заміновані або поруч йдуть активні бойові дії.
При цьому порівнянні з 2023 роком посівні площі під врожай озимих культур збільшилися на понад 9% і складають 355,6 тисячі гектарів.
Під врожай 2025 року аграрії Харківщини засіяли 350,7 тисячі гектарів озимою пшеницею, 3,4 тисячі га озимим ячменем, 1,5 тисячі га озимим житом. Крім того, озимий ріпак посіяли на площі 5,2 тисячі га.
«Попри безпекову ситуацію на Харківщині та несприятливі погодні умови аграрії нашого регіону продовжують забезпечувати продовольчу і економічну безпеку. Постійно комунікуємо з профільними міністерствами задля впровадження програм підтримки фермерських господарств області, в тому числі щодо розмінування земель сільськогосподарського призначення. Завдяки розмінуванню, нам вдається збільшувати кількість посівних площ», - зазначив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Крім того, на Харківщині активно реалізуються державні програми підтримки агровиробників регіону. Найбільшим попит мають проєкт з компенсації за розмінування угідь. Торік в області для відшкодування вартості робіт надійшло 49 заяв від аграріїв. Аграрії Харківщини можуть скористатися наступними програмами державної підтримки: