Мораторій на перевірки та реакція бізнесу: "Суворість законів нівелюється необов'язковістю їх виконання"

13:25, 22 липня

Аналітика

Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО про мораторій на перевірки бізнесу. Що має зробити держава та що думають про спроби знизити тиск на підприємців самі бізнесмени - читайте у матеріалі 057.

Підписаний президентом Указ має на меті запровадити правові та організаційні заходи для захисту бізнесу та стимулювання економічного зростання. Про це йдеться на сайті Офісу президента.

Оголошення про мораторій

Згідно з рішенням РНБО та підписаним президентом Указом, в Україні запроваджується мораторій на безпідставні перевірки підприємств і втручання державних органів у діяльність бізнесу в умовах воєнного стану. Мета - гарантувати економічну безпеку держави, наголосив президент Володимир Зеленський.

Запроваджуємо мораторій – заборону – на перевірки бізнесів і взагалі будь-яке втручання правоохоронних органів, контролюючих, різних державних структур у діяльність бізнесу. Звісно, крім дуже ризикових «тіньових» галузей, таких, як сфера підакцизних товарів – алкогольних, тютюнових. Щоб там не було нових «сірих» схем... Пам’ятаємо, що саме український бізнес, саме українські підприємства забезпечують нормальне життя для наших людей і можливість працювати за будь-яких умов. Бізнес потребує передбачуваності, і це буде. Я вдячний усім, хто підтримує.

Що має зробити Уряд

Уряд має вжити заходів, щоб у тримісячний термін активізувати ідентифікацію та стягнення активів осіб, на яких накладено санкції.
Уряд зобов'язаний протягом місяця вжити заходів для захисту прав іноземних інвесторів, зокрема з іноземним капіталом.
Для підприємств із незначним ступенем ризику та авторизованих економічних операторів запроваджуються обмеження на перевірки (крім тих, що працюють із підакцизними товарами);
Крім того, планується ліквідувати дублювання функцій між контролюючими органами та підвищити прозорість перевірок шляхом запровадження єдиної інформаційної бази державного нагляду.

Що має зробити Верховна Рада

РНБО рекомендує Верховній Раді якнайшвидше ухвалити низку законопроєктів, зокрема:

про посилення захисту бізнесу під час кримінального провадження;
про компенсацію інвестицій через податки;
про реформу державного нагляду;
про відповідальність посадових осіб контролюючих органів;
про використання заарештованих російських активів.

Контроль за реалізацією рішення покладено на Секретаря РНБО Рустема Умєрова, а указ набув чинності з моменту оприлюднення.

«Усе те, що має підтримати зараз український бізнес і співпрацю партнерів з Україною, має бути швидко й обовʼязково реалізоване. Нам потрібні відчутні економічні результати вже за наступні шість місяців», - наголосив президент Володимир Зеленський у своєму зверненні.

Реакція бізнесу

Бізнес достатньо мляво відреагував на новий мораторій, оскільки це вже не перша спроба послабити тиск на підприємців, розповів президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак. За його словами, спочатку люди дуже позитивно відреагували, але після прочитання Указу, їх запал зник.

У січні 2024 року також вводився мораторій на перевірки. Там давались долучення силовим структурам не перевіряти, плюс провести аудит системи блокування податкових накладних. Але по факту нічого не відбулося, я навіть не можу назвати це мораторієм, я не бачу, тому що мораторій - це конкретні внесення зміни в законодавство чи нормативно-правові акти Кабінету Міністрів, які стосуються перевірок.

Щодо об'ємного Указу президента, запропоновані там інструменти вже існують - але поки на папері, каже Чумак.

Частина Указу, яка стосується захисту інвесторів, скорочення перевірок та переходу на ризикогарантований підхід. Але, на жаль, і один, і другий інструмент, чи на щастя, я не знаю, як це сказати, вони існують в діючих законах.

У нас є закон, його називають про інвестиційних нянь. Там достатньо чітко прописаний інструмент підтримки інвесторів і захисту інвестицій. Що стосується ризикоорієнтовано підходу, то він був введений вже давно, я навіть не пам'ятаю коли, але усі плани перевірок, наприклад, державної податкові служби, вони повинні формуватися якраз на ризикоорієнтованому підході.

Більше того, ці плани перевірок потім реєструються у державній регуляторній службі з попереднього року з планом на наступний. Наприклад, план перевірок на 2025-ий він складається і затверджується в 2024-ому році. Якщо, наприклад, зараз запитати ДПС, чи використовували вони ризико-орієнтований підхід, 100% вони скажуть, що так, нормативні документи, ми їх повністю дотрималися, і там ризико-орієнтований підхід.

Тобто, у нас будь-яка суворість законів, вона повністю нивелюється непотрібністю або необов'язковістю їх виконання. В цьому сама головна проблема.

Що треба зробити

Усі перечислені в Указі силові структури, наприклад, прокуратура, САП, НАБУ, БЕБ, СБУ, не є суб'єктом регулювання закону про основу державного нагляду контролю, наголосив Олександр Чумак.

Тобто, це структури, які мають своє підпорядкування, своє законодавство, в рамках якого вони діють. І тут, наприклад, було б абсолютно логічним, щоб зняти можливість і забрати можливість усіх органів перевіряти бізнес, зробити один орган, а це повинен бути БЕБ (Бюро економічної безпеки), який зараз намагаються сформувати, який саме повинен займатися перевірками порушень саме у економічній сфері.

Щоб не СБУ, не ДПС чи НАБУ, а саме БЕБ цим займався. І тут якраз було б класним дорученням саме створити БЕБ і призначити визначеного комісією переможця конкурсу. Але в нас вже є конфлікт (Кабмін міністрів фактично відмовився визнавати результати конкурсу з відбору нового глави Бюро економічної безпеки, на якому переміг детектив НАБУ Олександр Цивінський - ред.) і саме цікаве, що згідно закону ніякого іншого рішення Кабінет Міністрів прийняти не може, окрім як призначити обраного комісією кандидата, який був поданий вже два рази Кабінету Міністрів.

В новому Указі президента є великий перелік законодавства, які треба прийняти, причому там є деякі закони, які ще лежать в Верховній Раді до початку повномасштабного вторгнення.

Якщо в нас зараз не приймають ці закони, які зараз пишуть, то питання, куди вони вставлять, в яку чергу ці закони, які президент доручив прийняти, чи зберуть вони голоси. Дуже багато поставлено задач, які, наприклад, я особисто, суб'єктивно, вважаю, що це абсолютно рутинна робота, яку держава повинна була виконувати, повинна виконувати постійно і робити прямо таке доручення серйозне президента негайно це зробити, вибачте, а раніше чому це не робили.

Я не бачу абсолютно чітких інструментів покарання тих, хто це не зробив, щоб була відповідальність. Відповідальності там цієї немає, тому що, знову ж таки, повернусь до указу РНБО січня 2024 року, я не бачу взагалі, що було зроблено, і я не бачу покарання тих, хто цього не зробив.

ТОП 7 проблем для бізнесу

Український підприємець, засновник Advanter Group Андрій Длігач навів дані досліджень, які свідчать, що стан бізнесу та його очікуваня погіршуються, зокрема 17.4% підприємців свідчать про зростання тиску правоохоронних органів. Також це:

Відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів на внутрішньому ринку- 55%
Непередбачувані дії держави, що можуть погіршити стан бізнесу - 54%
Непрогнозованість розвитку ситуації в Україні та на внутрішньому ринку - 52%
Відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників - 51%
Відсутність достатнього капіталу - 37%
Високі податки та збори - 34%
Перешкоди з боку регуляторних та/чи фіскальних органів, у тому числі - податкової, митниці, й т.ін. - 25%

Тому перезавантаження всієї правоохоронної системи важливіше за мораторій на перевірки. Співдія і зрозумілість (прогнозованість) держави — важливіша за дерегуляцію. Бронювання критичного персоналу для всіх підприємств — важливіше за гранти для старту бізнесу.

Андрій Длігач наголосив, що бізнес-спільнота налаштована на конструктивну співпрацю з Міністерством економіки України та Кабінетом Міністрів України та готує пропозиції.

Нагадаємо, Харківській бізнес вже має свою ідентичність. Олександр Чумак

мораторій бізнес економіка підприємці перевірки