Олексій Сай – мандрівник по світу маленької офісної людини, зразкового громадянина суспільства споживання.
Балансуючи між мистецтвом нових медіа і традиційними образотворчими формами, користуючись нехудожнім інструментарієм офісної програми Excel.
Художник здійснює документацію, фіксацію цього процесу, в якому шлях втрачає своє значення, поступаючись місцем алгоритму, вихід із якого можливий лише при потрясінні, при зміщенні звичної картини світу.
Аскетизм візуальної мови, якою коритується автор, обмежений арсенал художніх засобів, заданий рамками технічних програмних можливостей, цілковито відповідає чітко визначеним рамкам, закладеній за замовчуванням вбогості затишного і врегульованого офісного світу.
У своїх об'єктах, так само, як і в цифровому живописі, Сай звертається до широкодоступного матеріалу, культурного шару, що лежить на поверхні і конструює з нього символічні моделі, які вже в свою чергу сягають значно глибших культурних пластів. Так дешеві китайські будматеріали слугують для створення ритуально-архаїчних предметів соціального культу.
Віртуальний простір Саєвих робіт, створений з геометрично-текстових елементів, надиво атмосферний та емоційний, часом навіть містичний. У ньому тиск символів і інформаційого потоку досягає максимуму і вибухає яскравим Excel-салютом крихкого тимчасового загального щастя.