Постійна експозиція Харківського Літмузею присвячена творчості Григорія Сковороди, українського мандрівного поета і філософа XVIII ст., його міркуванням про щастя.
Виставка презентує відтворені у муляжах рукописи та документи Г. Сковороди, які нині зберігаються у Відділі рукописів Національного інституту літератури ім. Шевченка (Київ) і ще не виставлялися публічно.
Спеціально оформлені інтер'єри виставки активно налаштовують на сприйняття філософії мислителя, змісту й значення експонатів через різноманітні зображення, розписи та метафоричні об'єкти.
Для цього перший поверх Літмузею ми перетворили на символічні Сад філософів, Суєтний світ, Харківський колегіум, Сад божественних пісень.
Григорій Сковорода жив за власними уявленнями про щастя і свободу. Він сам обирав свій шлях, то стаючи на службу, то вільно подорожуючи світом.
Своє розуміння життя він передавав у розмовах з усіма тими, хто тільки спромігся на відкритість до його слів і вчинків. За це його назвали українським Сократом.
Останню третину свого життя Сковорода мандрував Слобожанщиною, яку особливо любив і називав «землею Нагірною».
Тому саме для нас, слобожанців, стають цінними і надихальними його повчання про щастя, його життєвий досвід, який не розходився із його ідеями.
Антична філософія, Біблія і музика - ось що було нескінченним джерелом натхнення для мислителя. Тому передовсім ці теми відображені у виставці.
Зокрема відвідувачі матимуть змогу послухати в експозиції своєрідну антологію музичних творів, які або були написані Сковородою (напр., колядки «Ангели, знижайтеся» та «Пастиріє милі»), або виконувалися у часи Сковороди, або були створені за мотивами його трактатів.
Для глибшого пізнання і насолоди запрошуємо дорослих і маленьких любителів життя, загадок і щасливих розгадок на інтерактивні екскурсії: «Мандрівка за щастям: філософські ідеї Сковороди», «Пізнай себе: Сковорода й антична культура», «Листи від Сковороди: реконструкція мандрів старчика Слобожанщиною», «Сковорода і Біблія», «″Всякому городу нрав і права″: Харків ХVІІІ ст., навчання та філософія ″сродної праці″».
Автори концепції - Тетяна Пилипчук, Ольга Бондар. Автор художнього проекту - Анна Соколова. Автор розписів - Катерина Ткаченко.