Олена Апанович:єдиний чоловік серед українських істориків

Колись російський поет Микола Тихонов написав знамениту "Баладу про цвяхи". в якій є рядки: "Гвозди б делать из этих людей, крепче б не было в мире гвоздей". Ці слова можна віднести до видатного історика Олени Апанович, про яку казали "Єдиний чоловік серед українських істориків".

Олену Михайлівну Апанович на перший погляд, мало що пов’язувало з Україною. Народилась 9 листопада 1919 року вдалині від України на станції Мелекес Симбірської губернії у родині залізничника. Батько білорус за походженням, мати — з польського шляхетського роду. Проте вона пов’язана з непростою українською історією більше, ніж хто інший.

Через специфіку батькової роботи сім'я постійно змінювала місце проживання: Бєлгород, Суми, Харків, Харбін (1929—1933, батько працював головним ревізором Китайсько-Східної залізниці), знову Харків.

Саме у Харкові Олена отримала середню освіту й вступила до Всесоюзного комуністичного інституту журналістики в Москві. У зв'язку з його ліквідацією Олена повернулася до Харкова і продовжила навчання в Харківському педагогічному інституті на факультеті російської мови та літератури, який закінчила 1941 року.

Під час німецько-радянської війни вона встигла евакуюватись до Південного Казахстану, потім переїхала до Уфи, де у 1942—1944 роках працювала кореспондентом та інструктором вузлового радіомовлення Башкирського радіокомітету. Влітку 1944 року Олена Апанович повернулась в Україну, проте не до Харкова, а до Києва, де стала працювати науковою співробітницею, потім начальницею відділу давніх актів Центрального Історичного архіву УРСР, одночасно вчилась в аспірантурі при архіві. Таким чином вона з журналістки перекваліфікувалась в історика.

1950 року Олена Апанович захистила кандидатську дисертацію на тему «Запорозьке військо, його устрій та бойові дії в складі російської армії під час російсько-турецької війни 1768—1774 років».

Після захисту дисертації вона працювала в Інституті історії АН УРСР молодшим, а з 1956 року - старшим науковим співробітником. Вона займалася історією запорозького козацтва. в ті часи темою слизькою, яка межувала з "українським буржуазним націоналізмом".

Коли 1966 р. було створене Українське товариство охорони памיяток історії та культури, Олена Апанович увійшла до його Правління і працювала з великим ентузіазмом. Написала близько 80 статей до Української Радянської Енциклопедії (УРЕ), Українського Радянського Енциклопедичного Словника (УРЕС), Радянської енциклопедії історії України, Советской исторической энциклопедии. Перед затопленням чотирьох Січей водами Каховської ГЕС працювала там в археологічній експедиції. У звיязку з оголошенням 1965 року острова Хортиця Державним історико-культурним заповідником, вона склала список памיятних місць запорозького козацтва, який публікувався в ж.урналі “Україна” 1967-1968 років.

Коли Олена Михайлівна прийшла з планом циклу лекцій та інших просвітницьких заходів до віце-президента АН УРСР Івана Білодіда, той сказав: "Так це ж пожива для націоналістів!". Крім того, вона спілкувалася з "націоналістами" Оленою Компан, Михайлом Брайчевським, Борисом Антоненком-Давидовичем, Григорієм Кочуром, Іваном Дзюбою, Михайлиною Коцюбинською, читала і поширювала літературу самвидаву, слухала зарубіжні радіостанції, тобто не була "радянською людиною".

У кінці 1969 р. сприяннями Петра Шелеста вийшла монографія Олени Апанович “Збройні сили України першої половини ХVІІІ ст.”, та, після усунення його з посади Першого секретаря ЦК КПУ, арештів інтеліґенції 1972 р. та ідеологічного погрому, козацтво стало “ідеологічним криміналом” і книжка була вилучена з бібліотек, на неї було заборонено покликатися, її імיя було вилучено з історіоґрафії.

Слава козацької берегині, ледве чи не “єдиного козака в українській історичній науці”, обернулася  у вересні 1972 р. наказом № 152 директора Інституту історії УРСР академіка А.Скаби про звільнення Олени Апанович з Інституту історії АН УРСР, відлученням від будь-якої громадської роботи, фактичною забороною публікуватися. Перед тим голова профспілки інституту на зборах сказав про неї, що це "сорняк, який треба виривати з корінням”. Тоді погром гуманітарних академічних інститутів зачепив десятки вчених.

Майже рік така "одіозна фіґура", "мічений атом" була безробітна. Тут виявилися її твердість та життєздатність характеру. Олена Апанович стала символом стійкості та незламності вченого та інтеліґента.

Протягом 1972—1986 років Олена Апанович працювала у Центральній науковій бібліотеці АН України старшою науковою співробітницею відділу рукописів і займалася вивченням української рукописної історичної книги XV—XVIII століть.

Оскільки в Україні її праці не друкували, публікувала їх у Москві, Ленінграді, Вільнюсі, Таллінні. Виявивши в фондах бібліотеки матеріали першого президента ВУАН академіка Володимира Вернадського, на їх основі написала й опублікувала 20 статей і монографію.

Під час перебудови, у 1987—1991 роках Олена Апанович працювала заступником вченого секретаря Комісії АН УРСР з розробки наукової спадщини Вернадського, за що 1988 року її нагородили срібною медаллю ВДНГ за підготовку ювілейних експозицій виставок Володимира Вернадського в Москві та Києві. Крім того, вона продовжувала дослідження з військової історії та історії мистецтва («Збройні сили України 1-ї половини XVIII ст.», «Культура козацтва», «Розповіді про запорозьких козаків»). Вона також підняла голос про реабілітацію відомого дослідника Запоріжжя, партійного працівника Миколи Киценка, якого довели до серцевого нападу.

Тоді ж, під час перебудови, Олесь Гончар підняв питання про історичну спадщину Олени Апанович та її реабілітацію.Колеги-історики (в основному чоловіки) скромно відмовчувались, не бажаючи лаятися з владою.

Її знову почали друкувати в Україні. 1991 року навіть прийняли до Спілки письменників України. А  1994 року за багатолітню працю з відродження історії України і громадську діяльність Олену Апанович нагородили Шевченківською премією.

У найгірші часи („Доба жорстока, як вовчиця”, – згадувала вона слова Олени Теліги) вона не фальсифікувала історію, хоча не могла сказати всю правду. За новітньої доби вона розкривала фальсифікацію. Починаючи з 1988 року, уперше діставши можливість говорити вільно, завдяки своїй літературній обдарованості, поєднаній з науковою скрупульозністю, Олена Апанович написала величезну кількість статей про українське козацтво як феномен світової історії та культури. Вони публікувалися в періодиці, зокрема в газеті “Народна Армія”.

До останніх днів Олена Апанович була на передньому краї історичної науки. Померла 21 лютого 2000 року. Нарешті, її наукова спадщина видана, проте до широкого читача ще не дійшла.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Происшествия
Пожар начался в комнате, где отсутствовали газовые приборы. В момент возгорания газоснабжение отсутствовало, сообщили в пресс-службе «Харьковгоргаз». Напомним, 11 августа случился пожар по улице Танкопия, 11/2, в квартире № 55. Отметим, что предварительной причиной пожара был взрыв бытового газа. После ликвидации пожара специалисты ПАО «Харьковгоргаз» провели испытание системы газоснабжения. Они установили, что она герметична, а утечки газа не было. Читай...
Происшествия
В поселке Эсхар Чугуевского района лисица напала на женщину. В 5:30 утра в службу «103» поступило сообщение об укусе лисицы. Об этом сообщают в «Центре экстренной медицинской помощи и медицины катастроф». Прибыв на место, бригада медиков госпитализировала 67-летнюю женщину с многочисленными укусами левой голени. Пострадавшей оказали помощь в Чугуевской районной больнице. Напомним, врачи достали из века харьковчанки 12-сантиметрового паразита.
Новости компаний
В Приазовье российская агрессия ворвалась в августе 2014 года. До этого времени юг Донецкой области лишь наблюдал со стороны за событиями в Славянске, Донецке, Иловайске… В первые месяцы российской агрессии на фронтах этой необъявленной войны царил настоящий хаос. Да, собственно, и линии фронта никакой тогда не было. Локальные укрепления, блокпосты, не связанные друг с другом. Разрозненные, малочисленные добровольческие подразделения, немотивированная и де...
Криминал
Ленинский районный суд Харькова избрал меру пресечения для троих мужчин, которые с оружием и в масках-балаклавах ворвались в частный дом. Трое мужчин получили меру пресечения в виде содержания под стражей без права внесения залога. Об этом сообщает пресс-служба прокуратуры Харьковской области. В конце июня 2018 года трое мужчин 1991, 1981 и 1974 года рождения ворвались в один из домов в Холодногорском районе. Один из злоумышленников схватил 50-летнюю хозяй...
Общество
В среду и четверг транспорт сможет проехать по встречной полосе. Движение ограничат от улицы Василия Мельникова до проспекта Льва Ландау в сторону улицы Энергетической. Проезд перекроют с 9.00 до 21.00 15 и 16 августа, сообщили в Департаменте инфраструктуры. Два дня коммунальщики будут реконструировать проспект. Объезд организуют по встречной полосе. В тему: В Харькове растет количество жалоб на дороги.  Из-за ремонта троллейбус №13 изменит маршрут. С 9:00...
Происшествия
13 августа в Журавлевском гидропарке вытащили труп 23-летнего парня из воды. Мужчина в вечернее время пошел купаться в одиночку, сообщили в пресс-службе ГСЧС в Харьковской области. Его друзья не сразу поняли, что он долго не выходит из воды. А когда пошли его искать, поняли, что скорее всего он утонул. Прибыв на место, водолазы обследовали дно водоема и обнаружили погибшего на глубине 5 м, на расстоянии 20 м от берега. Его тело достали из воды и передали с...
Политические новости
Компромисс между политиками, между регионами и странами–соседями Украины станет основой для урегулирования ситуации на Донбассе, для вывода Украины из политического и экономического кризиса. Об этом в эфире телеканала NewsOne говорил лидер политической партии «Основа», народный депутат Украины Сергей Тарута, презентуя программу «5 шагов в компромиссу». «Тема компромиссов очень важная. Мы предлагаем 5 основных шагов к компромиссу, которые действительно пере...
Общество
Самые главные прививки нужно сделать до 6 лет. Как сообщили в пресс-службе Минздрава, в первые полтора года ребенка нужно вакцинировать от семи болезней. В первые сутки новорожденного прививают от гепатита В. На 3-5 сутки ему делают прививку от туберкулеза. В 2 месяца ребенку делают вторую прививку от гепатита В. Также в этом возрасте младенца вакцинируют от дифтерии и столбняка, коклюша, полиомиелита и ХИБ-инфекций (ОРВИ, воспаления легких, бронхита, мени...
Криминал
Мужчина продавал оружие и взрывчатку на территории Днепропетровской и Донецкой областей. Сотрудники Харьковского отделения СБУ установили два факта продажи семи гранат РГД-5 и Ф-1, пяти гранатометов РПГ-22 и РПГ-26, и полторы тыс. патронов для автомата Калашникова. Об этом сообщает пресс-служба СБУ. Торговца оружием задержали сразу после продажи средств вооружения в Днепропетровской области. Ему сообщили о подозрении в совершении преступления. По данному ф...
Курс валют от Obmenka.kh.ua
Покупка
Продажа
USD
27,57
27,62
EUR
31,30
31,45
RUB
0,41
0,412