Інтерв’ю з кандидатом на посаду губернатора Харківської області Тетяною Барановською засновником громадської організації «ЕкспертиЗА Реформ»

 Iнтерв’ю з кандидатом на посаду губернатора Харківської області Тетяною Барановською

Тетяно, Ви маєте доволі значний досвід роботи у державному секторі, останній рік розвиваєте громадську організацію, яка займається експертизою реформ. Скажіть, чому Ви вирішили стати головою Харківської обласної державної адміністрації?

Вважаю, що зараз ми живемо у час надзвичайних можливостей. Ще декілька років тому складно було уявити, що в Україні будуть створені умови для проведення відкритого конкурсу на посаду голови ОДА. Перспективи, які наразі відкриває інститут державної служби, свідчать, що держава шукає технократів. Людей, що є компетентними у своїй справі, головним надбанням яких є професіоналізм і культурний капітал, а не соціальні зв’язки чи знайомства. Що ж до моєї мотивації, то рішення брати участь у конкурсі є для мене усвідомленим і виваженим. Так сталося в моєму житті, що більша частина мого практичного досвіду була пов’язана з публічною службою – в органах державної влади та  місцевого самоврядування. 15 років свого життя я присвятила публічній службі. Вона мені дуже подобалась, я завжди відчувала, що можу на цій службі приносити  користь своєю працею.

Я знаю, як організована і працює така система, як обласна державна адміністрація,  не лише «на папері», але й «у дії». Мені знайомі і сильні, і слабкі сторони роботи цієї установи. Розумію, як реформувати цей інститут на шляху до префектури, коли більша частина повноважень, які зараз здійснюються обласними державними адміністраціями, будуть передані до виконавчих органів районних та обласних рад, і за префектами залишаться лише контрольні повноваження. Префектура, за планами, буде мати не таку велику структуру, і щоб не розгубити справжніх професіоналів, які сьогодні є на державній службі, на мою думку, необхідно здійснити ці реформи з децентралізації максимально коректно.

Я маю досвід роботи і в громадському секторі - останній рік займаюсь громадською діяльністю, тому, коли стану губернатором, зможу побудувати ефективне державно-громадське партнерство. Я відчуваю у собі сили і бажання  обійняти цю посаду. Усвідомлюю, що я не одна. Вже тривалий час працюю у команді професіоналів, які зможуть допомогти мені організувати роботу на найвищому рівні. В мене є підтримка моєї сім¢ї. Вважаю, що робота на цій посаді стане для мене як новим етапом особистісного розвитку, так і реалізацією моєї громадянської позиції – бажання розвивати рідний край, служити народові України. 

Харківську область називають «прифронтовою», хоча зона проведення так званої антитерористичної операції зараз відсунулась на сотні кілометрів. А ось відстань до кордону з РФ не змінилася - близько 40 км. Вас не бентежить, що в разі перемоги Вам доведеться займатися такою нежіночою справою, як «територіальна оборона»?

Жінки у стресових ситуаціях проявляють стриманість і відповідальність, тому  це питання мене не відлякує від участі у конкурсі. Я працювала у 2014 році в ХОДА, коли почалось проведення антитерористичної операції на Сході. Я маю до цього безпосереднє відношення ще й тому, що мої батьки жили на Сході, а зараз вже другий рік мешкають у Харкові і не можуть повернутися додому. Тому моє ставлення до Харківської області як прифронтової є особливим. Я  не професіонал у воєнній справі, тому – скажу відверто – вважаю, що для вирішення проблеми покращення територіальної оборони  мають бути залучені фахівці – стратеги, спеціалісти, що брали і беруть участь у проведенні АТО. Я вже маю уявлення, хто саме це буде.  Впевнена, що справлюся з цим завданням, і знаю, що я буду робити. Не останнім у цьому питанні я вважаю участь громадськості, участь кожного громадянина, кожного мешканця, тому я маю на меті розвивати і саме цей напрямок.

З іншого боку, моїм пріоритетом буде також розвиток харківської промисловості, яка працює на оборону. 

Конкурс пройшов, Ви перемогли. Назвіть Ваші перші кроки на посаді губернатора.

Перш за все, вважаю своїм завданням розвиток регіону через розвиток кожної територіальної громади нашої області. В Україні вже створені усі необхідні законодавчі умови для розвитку маленьких населених пунктів через їх об’єднання. І ми маємо «на повну» використовувати усі можливості для розвитку, створені державою.

Об’єднання громад – це додаткові джерела державного фінансування, додаткові державні субвенції і перспективи для інвестицій. Це крок до покращення соціальної інфраструктури, можливість здійснити належне матеріально-технічне забезпечення шкіл, лікарень, покращити стан доріг у сільській місцевості.

На жаль, об’єднання територіальних громад на Харківщині наразі йде дуже повільними темпами у порівнянні з іншими регіонами України.

Урядом, ще рік тому затверджений Перспективний план формування територій громад Харківської області. Ми маємо як найшвидше забезпечити його виконання. На сьогодні з 53 об’єднаних територіальних громад Харківської області, передбачених вказаним планом, завершений процес об’єднання лише у трьох. Цей напрямок, стане пріоритетом у роботі.

Окрему увагу я приділю і підготовці регіону до другого етапу конституційної реформи. Інститут державних адміністрацій відходить у минуле – на зміну йому приходять префекти. Це прогресивна європейська практика. Усі повноваження по розвитку регіону і вирішенню проблем передаються органам місцевого самоврядування, які є найбільш наближеними до людей і можуть мобільно вирішувати проблеми, що виникають. Проте, і самі громади мають бути до цього готовими – і технічно, і методично. Що ж до структури самої ОДА: на час перехідного періоду можу запропонувати її спрощений варіант – зі скороченням кількості заступників до трьох і докорінною зміною структури самого органу. Тим паче, що чинне законодавство про державну службу дозволяє це зробити. Бюрократія не має бути самоціллю, вона є допоміжним елементом для вирішення завдань громади.  

Наша область посідає одне з перших місць серед науково-освітнього напрямку. Але я вважає, що саме науковий потенціал Харківської області - такий потужний - він не використовується у повному обсязі. Ми маємо цінувати наукові кадри, інвестувати в науку і використовувати її здобутки у нашій промисловості. 

Необхідно звернути увагу і на розвиток цивільної авіації. Разом з профільними фахівцями слід зробити ревізію контрактів авіаційного заводу і створити дорожню карту його розвитку. Розумієте, ми маємо залучати донорські кошти не на створення сайтів, де будуть розміщуватись інформація про гранти, як це робиться зараз. Такі сайти вже існують і громадськість успішно справляється з цим напрямком самостійно, без допомоги влади. Варто спрямувати недержавні кошти на розвиток інфраструктури і відродження реального сектору економіки. Це – робочі місця, нові замовлення, ринки збуту і природне зростання економіки.

Один з обов'язків керівника області - турбота про підйом економіки регіону, залучення інвестицій. Для Харкова це вкрай важливо - майже всі підприємства «лежать», безробіття набуло загрозливих розмірів, а заборгованість із зарплатні перевищила річний бюджет міста. Як Ви збираєтеся вирішувати цю задачу?

Щодо погашення заборгованості із виплати заробітної плати, скажу, що це реальна проблема. Звичайно, вона сформувалася не за рік і не за два. Проте наразі динаміка невтішна. За даними Укрстату, з січня по червень цей показник зріс зі 162 млн. грн. до 193 млн. грн. І саме Харківщина (якщо не брати до уваги Донецьку і Луганську області) посідає перше місце в цьому не дуже позитивному рейтингу, бо має найвищу заборгованість серед областей України. А що таке невиплачена заробітна платня? Це шалена соціальна напруженість у регіоні. Перш за все, підприємства, що мають таку заборгованість, потребують нового розвитку, нових контрактів та ринків збуту, і звісно, що без залучення інвесторів нам не обійтися. Наразі донорські кошти слід залучати саме для реанімування промисловості, адже ми не використовуємо на гідному рівні увесь наш технічний потенціал. Взяти хоча б авіаційний завод, який є банкрутом, чи той самий ХЕМЗ з шаленими боргами.

Щодо інших напрямів інвестування, вважаю, що як кошти інвесторів, так і державні кошти, корисно залучити для розвитку сільської місцевості і створювати там гідні робочі місця для молоді, яка  активно наразі залишає села у пошуках роботи в місті.

Ще одна проблема, без рішення якої не можна говорити про підйом економіки регіону, – нова хвиля розквіту рейдерства в Україні. Ми аналізували це питання і як юристи, і як громадськість, яка безпосередньо займається аналізом реформ. І побачили пряму залежність від того, як  змінилося законодавство і які негативні наслідки від цього ми маємо. Що таке рейдерство? Це незаконне захоплення підприємств з метою привласнення капіталу. Нова хвиля рейдерства, яка відбувається в Україні цього року, звичайно, відлякує інвесторів – від України взагалі і Харківського регіону зокрема. Для боротьби з цим явищем на рівні країни потрібна зміна законодавства, на регіональному – тісна і чесна співпраця керівництва регіону з прокуратурою, судами, поліцією. Громадська організація «ЕкспертиЗА Реформ» розробила альтернативний проект тому законодавчому акту, що був розроблений Мін’юстом та 5 вересня внесений до Верховної Ради України через народних депутатів.

Схеми розбазарювання земель Харкова і області відомі не тільки прокурору, журналістам і всім іншим громадянам, хто цікавиться цим питанням. Яким чином можна боротися зі злодіями і злодійством - скажіть як юрист і як кандидат на пост голови ХОДА?

Так, у зв’язку з останніми подіями і повідомленнями у ЗМІ, це питання стоїть надзвичайно гостро. Як юрист я вважаю, що це питання потрібно вирішувати комплексно. Одних законодавчих механізмів недостатньо. Якщо брати наше законодавство, можна сказати, що воно доволі якісне, але в повному обсязі не виконується. Допущені помилки не відстежуються правоохоронними органами. Особи, які допустили незаконне виділення землі,  не притягуються до відповідальності, а якщо і притягуються, то не до того виду відповідальності, яка б позбавила можливості скоювати і далі незаконні дії. Тобто, треба посилювати не лише інститут відповідальності за незаконне виділення землі, а ще й громадський контроль. Зараз для цього створені дуже гарні умови: закон зобов’язує усі органи  оприлюднювати акти щодо виділення землі. Але я знаю, що деякі розпорядження, у тому числі які стосуються земельних питань, не завжди висвітлюються навіть і на сайті обласної адміністрації. Вважаю, що з корупцією у земельних питаннях треба боротися, у тому числі і за допомогою тотальної прозорості.

Не секрет, що число корупціонерів-чиновників з того часу, як в Україні стали активно боротися з корупцією, тільки збільшилося. І Харківщина тут «не пасе задніх». Чи можливо в окремо взятій області вирішити цю проблему?        

Ця проблема, насправді, не є регіональною, вона є загальнодержавною. Корупцію у лавах чиновників можна подолати шляхом створення гідної робочої мотивації, з однієї сторони, і ефективного механізму притягнення до відповідальності - з іншої. Якщо в напрямку першого кроку держава вже активно рухається (маю на увазі збільшення рівня заробітної платні), то щодо ефективних санкцій справа є куди гіршою. Дійсно, щодня у медіа з’являються повідомлення про те, що чергового чиновника затримали на «гарячому». Проте, кількість доведених до суду справ з цього приводу можна перерахувати на пальцях однієї руки. І це питання вже до правоохоронних органів.

В якості одного з механізмів боротьби з корупцією на регіональному рівні я вбачаю запровадження постійного моніторингу кількості порушених справ та винесених судових рішень у таких справах. Тому я планую створити робочу групу з представників правоохоронних органів і територіальних органів міністерств, яку очолю особисто. До речі, відомо, що при Харківській обласній державній адміністрації створений такий консультативно-дорадчий орган – Антикорупційний комітет. Проте, про його роботу за останні півтора роки інформаційних повідомлень не було. Очищення влади від корупції, на мою думку, - це спільне завдання і влади, і громади.

Будь-який кандидат, який претендує на високу посаду, йде на вибори, на конкурс зі своєю командою. Хто вона, ваша команда?

Моя команда – це команда однодумців, людей, з якими ми тривалий час працюємо, які всебічно мене підтримують і мають спільні погляди, цінності, життєві позиції. Вони задіяні як у громадському секторі, так і в обласній державній адміністрації, органах місцевого самоврядування. На їхню підтримку я розраховую і після перемоги у конкурсі. 

Якими є Ваші очікування від конкурсу? Як оцінюєте свої шанси на перемогу?

Очікую від конкурсу прозорої і чесної боротьби. У своїх силах впевнена, я доклала багато зусиль для якісної підготовки до цієї процедури. Ми матимемо нагоду спостерігати за конкурсом в режимі онлайн, тому запрошую усіх 4 жовтня слідкувати за його проведенням і результатами.

Серед кандидатів, які вже виявили бажання змагатись за посаду губернатора, два члена політичних партій – Тарас Сітенко («Самопоміч»)  і Юлія Світлична (БПП). Чи є ви членом політичної партії?

Ні, я громадський діяч і не представляю жодну політичну силу. І свою позицію бачу як політично незаангажовану. Якщо ідея чи рішення є дійсно ефективним і обґрунтованим, я буду до нього прислухатись незважаючи на політичні кольори і гасла. І лише такий підхід я вважаю прогресивним.